6. Організаційно-технічний рівень виробництва

Критерієм організаційно-технічного рівня виробництва є сумарні витрати на виробництво продукції. Організаційно-технічний рівень виробництва може бути тільки тоді визнаний високим, якщо пі- дприємство виробляє високоякісну продукцію і використовує при цьо-

му високотехнологічне обладнання, ресурсозберігаючу технологію, ефективну організацію виробництва, які забезпечують оптимальний рі- вень сумарних витрат.

В залежності від типу виробництва на організаційно-технічний рі- вень впливають такі фактори: рівень уніфікації і стандартизації, вико- ристання прогресивних матеріалів, частота оновлення продукції, форми

спеціалізації та кооперування, рівень електронізації.

Організаційно-технічний рівень виробництва оцінюється для того,

щоб встановити ступінь вдосконалення всіх його елементів, провести

порівняльний аналіз організаційно-технічного рівня аналогічних виро-

бництв, виявити резерви підвищення ефективності виробництва, склас-

ти плани технічного переозброєння і реконструкції підприємства.

В залежності від мети і об’єкта дослідження використовують част-

кові I_ч, одиничні I_о і узагальнені I_у показники організаційно-технічного рівня виробництва.

Одиничні показники характеризують окремі сторони процесу вироб- ництва. Вони оцінюють частину прогресивних методів і засобів, що ви- користовуються на підприємстві, в цеху, на дільниці та робочому місці:

I ^Nni ,

oi _N

заг

де N_пі — обсяг робіт в трудових або натуральних показниках, викона- ний з використанням прогресивних методів і засобів;

N_заг — загальний обсяг робіт.

Узагальнені показники характеризують елементи процесу виробниц-

тва: предмети праці

I _у.n.п. , засоби праці

I _у.з.п , технологію

I _у.т , органі-

зацію праці та виробництва I _у.о.в .

Узагальнені показники (І_уі) розраховуються на основі одиничних, а одиничні — на основі часткових з урахуванням їх відносної важливос- ті, що визначається ваговими коефіцієнтами a_i:

n l

^I _уj ^∑^I_оi ^a_i ^{; I}_оi ^∑^I_чk ^a_k ^,

i1

k 1

Галузеві методики оцінки організаційно-технічного рівня виробниц- тва розробляються з урахуванням методичних рекомендацій в рамках єдиної системи технологічної підготовки виробництва (ЄСТВ) і галузе- вих особливостей. Вони встановлюють порядок атестації організаційно- технічного рівня підприємств за категоріями, шляхом співставлення узагальнених показників з нормативними.

Розглянемо методику розрахунку узагальнених, одиничних і част- кових показників організаційно-технічного рівня підприємств.

1. Технічний рівень предметів праці оцінюється узагальненим пока- зником, який включає одиничні показники:

^I у.п.п ^Iо.в.к ^ав.к ^Iо.ун^аун ^Iо.тех^атех ^,

• рівня випуску продукції вищої категорії якості:

I  ,

^Qв.к.

Q

о.в.к

т

де Q_в.к — річний обсяг випуску продукції вищої категорії якості, грн;

Q_т — річний обсяг товарної продукції;

• рівня уніфікації виробу:

^Iо.ун

_t −t₀  _,

t

де t — загальна трудомісткість виготовлення виробів, нормо-год/рік;

t_o — трудомісткість виготовлення оригінальних складових частин виробів, нормо-год/рік;

t-t₀ — трудомісткість виготовлення уніфікованих складових частин виробу, нормо-год/рік;

• рівня технологічності конструкції

_{I }^Sт.д _,

о.тех _S

т.б

де S_т.д, S_т.б — досягнута і базова технологічна собівартості, грн.

2. Технічний рівень засобів праці оцінюється узагальненим показни-

ком I_у.з.п , який включає рівень використання прогресивного обладнання

I_о.п.о та рівень вікового складу обладнання I_о.в.о:

^I у.з.п ^Iо.п.о ^⋅aп.о ^Iо.в.о ^⋅aв.о ^.

3. Рівень технології оцінюється прогресивністю технологічних про- цесів та оснастки:

^I у.т ^Iо.к.к ^⋅aк.к ^Iо.т.п ^⋅aт.п ^Iо.у.о ^⋅aу.о ^,

де I_о.к.к — одиничний показник рівня технологічних процесів, атесто-

ваних за вищою категорією якості;

I_о.т.п — показник рівня використання типових і групових техпроцесів;

I_о.у.о — показник рівня використання уніфікованої оснастки.

4. Рівень організації праці та виробництва

^I у.о.в ^Iо.о.п ^⋅aо.п ^Iо.о.в ^⋅aо.в ^,

^{де I}о.о.п ^та

I_о.о.в — відповідно одиничні показники організації праці та

організації виробництва.

Одиничні показники розраховуються:

^Iо.о.в ^Iч.зав ^⋅aзав ^Iч.зм ^⋅aзм ^Iч.мех ^⋅aмех ^,

^{де I}ч.зав ^,

^Iч.зм ^,

^I ч.мех

• часткові показники, що характеризують віднос-

ний рівень завантаження обладнання, змінності роботи обладнання, ме- ханізації завантажувально-розвантажувальних, транспортних і складсь- ких робіт.

^Iо.о.п ^Iч.баг ^⋅aбаг ^Iч.бр ^⋅aбр ^Iч.сум ^⋅aсум ^Iч.в.н ^⋅aв.н ^

^Iч.плин ^⋅aплин ^Iч.т.р ^⋅aт.р ^Iч.т.с ^⋅aт.с ^Iч.н.р ^⋅aн.р ^Iч.н.с ^⋅aн.с ^.

де I_ч.баг — відносний рівень багатоверстатного обслуговування;

^Iч.бр

• відносний рівень бригадної організації праці;

I_ч.сум — сумі-

щення професій;

^Iч.в.н

• виконання норм виробітку;

I_ч.плин — плинно-

сті кадрів;

^Iч.т.р

• наявності типових проектів для робітників;

^Iч.т.c ^—

наявності типових проектів для організації праці службовців;

^Iч.н.р ^—

відносний рівень наявності нормативів для нормування праці робітни-

ків;

^Iч.н.с

• відносний рівень наявності нормативів для нормування

праці службовців.

За базу для порівняння приймають галузеві рівні відповідних показни- ків. Коефіцієнти а враховують важливість кожного часткового показника.

При оцінці організаційно-технічного рівня виробництва одиничні та узагальнені показники співпоставляються з аналогічними показниками пе- редових підприємств, а також з нормативами, які встановлюються у відпо- відності з галузевими особливостями і продукцією, що випускається.

Основними шляхами підвищення організаційно-технічного рівня виробництва є заміна застарілого обладнання новим, більш продуктив- ним, впровадження прогресивних технологічних процесів, перехід до

створення робототехнічних комплексів, гнучких автоматизованих сис- тем і виробництв, раціональна спеціалізація та кооперування.

Організаційно-технічний рівень виробництва відображається в пас- портах підприємства та виробничого об’єднання.