Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
кримінальне право.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

§ 2. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті

1. Призначення покарання за незакінчений злочин. У цьом-випадку суд при призначенні покарання має враховувати такі поло ження:

  1. загальні засади призначення покарання викладені в ст. 65 КК: зокрема, покарання має бути призначено у межах, установлених . сан-кщі статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин І та-кож у межах положення Загальної частини Кодексу з урахуванням способу та мотиву дій винного, характеру і розміру заподіяної шкоди;

  2. обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання, що ви-значені, відповідно, у ст. 66 і ст 67 КК. При цьому мають бути врахо-вані як перші, так І другі обставини при їх одночасній наявності. На-приклад, особа вчинила замах на крадіжку майна з використанням умов надзвичайного стану (обтяж’юча обставини) внаслідок збігу тя-жких матеріальних обстГн (по^якшуюча обставина). Суд при-значенні покарання має врахувати обидві ці обставини;

  3. ступінь тяжкості вчиненого особою діяння та ступінь здійснення злочинного наміру. Нагадаємо, що незакінчений злочин має дві стадії — готування до злочину та замах на вчинення злочину. Ці стадії злочинної діяльності різняться між собою як за фактичними обставинами, так і за

252 Р. В. Вереша

тяжкістю вчиненого. Тому, призначаючи покарання, суд має враховувати, що готування до злочину є його початкова стадія і вважається менш не-безпечною відносно стадії замаху на злочин. У даному випадку має зна-чення і те, що готування до злочину невеликої тяжкості, відповідно до ч. 2 ст. 14 КК, не тягне за собою кримінальної відповідальності;

4) при призначенні покарання суд має враховувати і причини, внаслі-док якхгх злочин не було доведено до кінні. Злочинний намір може не здійснитися за однієї з кількох причин: а) з причини, не залежної від волі винного. Наприклад, дії злочинця було припинено органами влади;

б) з причини об’єктивної неможливості з боку злочинця досягти своєї ме- ти (наприклад, винний не влучив при пострілі в свою жертву; сейф вияви- вся надійно закритим, і злочинець не зміг проникнути в його середину;

в) злочинець відмовився від доведення злочину до кінця при можливості досягнення мети злочину, наприклад, злочинець злякався відповідальнос- ті за вчинене, отямився і відступився від свого наміру тощо.

За вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру най-більш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санк-цією частини статті) Особливої частини КК.

За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру най-більш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санк-цією частини статті) Особливої частини КК.

2. Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті. Суд, призначаючи покарання спів.часникам злочин. , має керуватися по-ложеннями, викладеними у ст 65-67 та ч. 2 ст 68 КК, щодо ха.акте­ру та ступені участі кожного із співучасників у вчиненні злочину Така участь залежить від ролі того або іншого співучасника злочину в дося-гненні загальної мети злочину і його безпосереднього впливу на роз-мір заподіяної шкоди.

Вид і розмір покарання за злочин, вчинений у співучасті, залежить головнимРчиноРм від тієї ролі, яку виконував кожний їз співучасників злочину: був він виконавцем чи організатором злочину, підбурювачем чи пособником злочину.

Більш небезпечним серед співучасників вважається виконавець т-організатор злочину, а найбільшу небезпеку для благ людини і соціаль них цінностей створює групова та організована (кланова) злочинність. Активні учасники 4их г^уп і особливо організатори злочинних органі-зацій мають зазнавати з боку суду найбільшої і найсуворішої кари.

Отже, обрання кожному підсудному конкретної міри покарання за вчинений ним злочин має ґрунтуватися на додержанні судом за-

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 253

гальних засад призначення покарання та аналізі усіх фактично встановлених обставин справи. Така оцінка здійснюється судом на підставі правосвідомості суду, тобто безпосереднього, неупередже-ного застосування закону на основі високого професіоналізму, пра-вової і загальнолюдської культури. Якщо судді мають всі ці скла-дові правосвідомості, то шлях до справедливого покарання є най-більш можливим.