§ 8. Звільнення від покарання за хворобою

У ст. 84 КК йдеться про три різновиди звільнення від по-карання за хворобою.

Перший різновид звільнення від покарання за хворобою стосується особи, яка під час відбування покарання захворіла на психічну хворо-бу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої діяння або керува-ти ними. Така хвороба позбавляє засудженого спроможності свідомо сприйняти й оцінити застосоване до нього покарання. Особі, яка під час відбуття покарання захворіла на психічну хворобу, властиві всі ознаки юридичного і медичного критеріїв неосудності. Але вона не може бути визнана неосудною, оскільки неосудність особи криміналь-ний закон пов’язує з моментом вчинення суспільно небезпечного ді-яння. У випадку, що розглядається, йдеться про особу, яка вчинила злочин у стані осудності, але потім під час відбування покарання за вчин’ний злочин, захворіла на психічну хворобу, Таке звільнення -обовязковим. Суддя у цьому випадку, враховуючи висновок лікарсь кої комісії п,о захворювання особи, що відбуває покарання, на псітхі-чну хворобу виносить на підставі ч. 1 ст. 84 КК постанову про звіль­нення такої особи від подальшого відбування покарання. До такої особи за призначенням суду можуть бути застосовані примусові захо-ди медичного характеру.

Залежно від характеру та тяжкості психічного захворювання, тяж-кості вчиненого злочину, з урахуванням ступеня небезпечно хворого

274 Р. В. Вереша

для себе або інших осіб, суд може на підставі ч. 1 ст. 94 КК застосува-ти до такої особи один із видів примусових заходів медичного харак-теру, а саме: наданні амбулаторної психічної допомоги в примусовом-порядку або поміщення у психіатричний заклад і лікування у приму совому порядку.

Якщо, зазначається у ч. 6 ст. 94 КК, не буде визнано за необхідне застосувати до психічно хворого примусові заходи медичного харак-теру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов’язковим лі-карським наглядом.

Другий різновид звільнення від покарання стосується особи, яка після вчишння злочинуТбо постановлена вироку захворіла на тяжку (не пси-хічну) хворобу, що перешкоджає відбував покарання. Суд у цьому ви-падку, може, алГне зобов’язаний звільнити від покарання або від пода-льшого його відбування особу, що захворіла на тяжку хвороб. з урахуванням не лише тяжкості захворювання а й усіх обставин справи

При вирішення цього питання суд має враховувати, зок’ема, хара-ктер захворювання і його небезпеку для життя або здоровя особи за висновком лікарської комісії або лікувально-медичної експертизи, тя-жкість вчиненого злочину та дані, що характеризують особу, яка за-хворіла на тяжку хворобу. На підставі аналізу усіх цих обставин суд виносить постанову про звільнення особи від покарання за хворобою або про відмову від такого звільнення. При звільненні від покарання особи, яка має тяжке захворювання, суд може на підставі ст. 96 КК за-стосувати до такої особи примусове лікування.

У разі одужання особи, яка була звільнена від покарання за хворо-бою, така особа (ч. 4 ст. 84 КК) повинна бути направлена для відбу-вання покарання, якщо не закінчився строк давності кримінальної від-повідальності або строк давності виконання обвинувального вироку, або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до особи б.ло застосоване примусове лікування, зараховується в строк покарання^У

Третій різновид звільнення від покарання стосується військовослуж-бовців, які, будучГзасудженими до таких видів покарання, як службове обмеження' дл^військо'вослужбовців, арешт, які військовослужбовці від-бувають на гауптвахті або у вигляді тримання в дисциплінарному баталь-йоні військовослужбовців, були визнані непридатними до ВІЙСЬКОВОЇ слу-жби за станом здоров’я. Цей різновид звільнення від покарання -обов’язковим. Суд за наявності висновку лікарської комісії про непридат ність зазначених військовослужбовців до військової служби за станом здоров’я зобов’язаний звільнити їх від покарання.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 275