16 Р. В. Береш а

злочин, від к’имінальної відповідальності, а саме: у зв’язку з дійовим каяттям; у звязку з примиренням винного з потерпілим; у зв’язку з передачею особи на поруки; у зв’язку зі зміною обставин у зв’язку із закінченням строку давності

У розділі X Покарання та його види (ст. 50—64) дано визначення поняті «покарання»; вказано мету покарання; дано вичерпний пере­лік видів покарання; визначено основні та додаткові покарання; ви-кладено умови призначення кожного окремого виду покарання.

У розділі XI Призначення покарання (от. 65—73) визначено загаль­ні засади призначення покарання; дано перелік обставин, які пом’якшують і які обтяжують покарання; визначено умови призначен-ня більш м’якого покарання, ніж передбачено законом; порядок при-значення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків, ви-кладено правила складання покарань.

У розділі XII Звільнення від покарання та його відбування (ст. 74— 87) наголошено, що таке звільнення здійснюється судом (за винятком акта амністії чи помилування); визначено умови та порядок: звільнен-ня від покарання з випробуванням, умовно-дострокового звільнення від відб’вання покарання та заміни невідбутої частини покарання більш мяким; звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей певного віку; звільнення від покарання за хво-робою та у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвину-вального вироку. Йдеться про амністію та помилування.

У розділі XIII «Судимість» (ст. 88-91) йдеться про правові нас­лідки судимості; визначено строки погашеннГсудимості та обчислен-ня таких строків; передбачено можливість дострокового зняття суди-мості.

У розділі XIV Примусові заходи медичного характеру та примусо­ве мкування (ст. 92—96) визначено поняття і види таких заходів; на-звано осіб, для яких суд може застосувати означені заходи. Викладено умови, за наявності яких можлива зміна або припинення примусових Заходів медичного характеру. Викладено умоїи та поряд! Посу-вання, незалежно від призначеного покарання, примусового лікування щодо осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, що становить небез-пеку для здоров’я інших осіб.

Розділ XV Особливості кримінальної відповідальності та пока-рання неповнолітніх (ст. 97—108). Це новий розділ у кримінальному Законодавств, Украш'и, в якому 'вперше. «схематико викладеш кримінально-правові норми щодо відповідальності та покарання най-більш вразливих осіб, які в момент вчинення злочину досягли 14 ро-ків, але ще не досягли 18-річного віку.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 17

Особливостями кримінальної відповідальності та кримінального покарання таких осіб є:

• неповнолітнім злочинцям можуть за наявності певних умов при-значати не покарання, а заходи виховного характеру;

• покарання у вигляді позбавлення волі не може призначатися не­повнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості;

• неповнолітні злочинці, засуджені до покарання у вигляді позба-влення волі, відбувають таке покарання у спеціальних виховних уста-новах;

• для неповнолітніх злочинців визначено коротші строки (порів-няно зі строками для дорослих злочинців) фактичного відбуття пока-рання при застосуванні умовно-дострокового звільнення від подаль-шого відбування покарання та передбачено коротші строки як давності притягнення до кримінальної відповідальності, так і давності обвину-вального вироку таін.

_{Розділ II}

ПРИНЦИПИ

КРИМІНАЛЬНОГО

ПРАВА

Термін «принцип» походить від латинського рrіпсіріит, що означає початок, основа. Принципи кримі-нального права - це вихідні, основоположні ідеї, які ви-пливають зі змісту правових норм, закріплених у криміна-льному законодавстві.

У загальній теорії права неоднозначно розуміють зміст принципів і дається різний їх перелік. Однак п,ийнято розрізняти два види принципів: 1) загальноправові прита-манні всім галузям права; 2) спеціальні (галузеві), ^їкіе-

^^^^^^^^ш^ в основном-

ності її території (ст. 1 і 2); принцип поділу .ержавної вла-ди на закавчу, викопчу, судову 7- 6); принцип верховенства права (ст. 8); принцип рівності громадян пе­ред законом (сї. 24); принцип законності (ст. 29, 61, 62 і 124). До загальних принципів усіх галузей права відносять також вихідні положення гуманізму та справедливості права.

Певні загальноправові принципи більшою або меншою мірою характерні і для окремих галузей права. До того ж деякі з них мають спеціальне призначені і конкретний зміст у тій чи іншій галузі права. Особливо це стосується принципів законності і справедливості.

До спеціальних принципів кримінального права треба віднести принципи законності, рівності громадян перед за-коном та гуманізму (в їх конкретному кримінально-правовому змісті), а також особистої відповідальності за наявності вини, невідворотності кримінальної відповіда-льності, справедливості (індивідуалізації) відповідальності та економії кримінальної рТпресії.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 19