296 Р. В. Вереша

двох років — ст. 57 КК). Із суми заробітку неповнолітнього, засудже­ного до виправних робіт, здійснюєтеся від,ахування в доход ’ержави в розмірі, встановленому вироком суду в межах від пяти до п’ятнадцяти відсотків (для дорослих злочинців за ст. 57 КК - від 10 до 20 відсотків). Зазначимо, що всі інші положення ст. 57 КК щодо ви-правних робіт по відношенню до дорослих злочинців поширюються й на неповнолітніх.

Йдеться про те, що виправні роботи (ст. 57 КК) не застосовуються до осіб, які не досягли шістнадцяти років, а особам, які визнані непра-цездатними, як і особам, які стали непрацездатними після винесення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розраху-нку^ трьох установлених законодавством України неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт.

4. Арешт. Відповідного ст. 101, арешт побгає у триманні непов- нолітнього, який на момент постанов™ вироку досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції в спеціально п.истосованих установах на строквід п’ятнадцяти до сорока п’яти діб¹

Отже, арешт як вид покарання має такі ознаки: 1) застосовується лише судом і лише до неповнолітнього, який на момент вчинення зло-чину досяг 16-ти років; 2) нижня межа покарання у вигляді арешту — 15 діб, вища - 45 діб; 3) неповнолітні віком від 16-ти років, засуджені до арешту, відбувають це покарання в умовах ізоляції в спеціально пристосований для цього установах.

5. Позбавлення волі на певний строк. Покарання у вигляді позбав- лення волі особам, які не досягли на момент вчинення злочину 18-ти років, не може бути призначено на строк від шести місяців до десяти років, а у випадках вчинення особливо тяжкого злочину, поєднаного з умисним позбавленням життя людини, — на строк не більше 15 років.

Покарання у вигляді позбавлення волі полягає в ізоляції такого за-судженого від суспільства для відбування такого виду покарання -спеціальних виховних установах. Неповнолітні, засуджені до покаран ня у вигляді позбавлення волі, відбувають його в одній із двох вихов-них установ: у колоніях загального режиму або у колоніях посиленого режиму.

Неповнолітні особи чоловічої статі, які засуджені до позбавлення волі вперше, крім засуджених за особливо тяжкі злочини, а також не-повнолітні особи жіночої статі, незалежно від тяжкості вчиненого зло-

¹ Законом ФРН «Про відправлення правосуддя у справах неповнолітніх» серед виховних заходів щодо неповнолітніх правопорушників передбачено три види арешту: арешт на вільний від роботи чи занять час; арешт з ізоляцією терміном на шість діб; арешт з ізоляцією від одного до чотирьох тижнів.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 297

чину, відбувають покарання у колоніях загального режиму. Неповно­літні особи чоловічої статі, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі, а також засуджені вперше за особливо тяжкі злочи-ни відбувають покарання у колоніях посиленого режиму.

6. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися пев-ною діяльністю. Це додаткове пока.ання, яке може бути застосоване судом до неповнолітнього злочинця Реально цей вид покарання може бути застосований щодо неповнолітніх у віці 16—17 років, оскільки саме в цьому віці вони ,актично набувають юридичних прав здійсню­вати трудову діяльність мати постійну роботу або обіймати посади в шкільний або громадських організаціях.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може стосуватися такої посадової або іншої діяльності не­повнолітнього, при здійсненні якої або в зв’язку з якою було вчинене злочинне діяння

При визначенні строку позбавлення неповнолітнього права обійма-ти певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового виду покарання суд має виходити з того, що цей строк є таким же, як і для

ДОРОСЛИХ 3„ОЧ„„_Щ=, - =,Д 1 ДО 3 РОК.В (_СТ. 55їк).

2. Призначення покарання неповнолітнім. Призначаючи пока-рання неповнолітньому, суд має, в першу чергу, керуватися загальни-ми засадами призначення покарання, викладеними у ст. 65-67 КК й обов’язково враховувати положення викладені у ст. 103, а саме: 1) умови життя та виховання неповнолітнього; 2) вплив на неповноліт-нього дорослих; 3) рівень .озвитку неповнолітнього; 4) інші особливо-сті особи неповнолітнього

Поняттям «умови життя та виховання неповнолітнього» охоплю-ється взаємовідносини в сім’ї, з якою проживає неповнолітній, його матеріальне та виховне забезпечення, його ставлення до праці, до свого найближчого оточення проведення дозвілля, відпустки (канікул).

Під впливом на неповнолітнього дорослих треба розуміти ймовір-ний негативний вплив дорослої людини, який сприяв або обумовив вчинення неповнолітнім злочину.

Рівень розвитку неповнолітнього (особливо підлітків 14-15 років) — це відповідність ступеня розвитку неповнолітнього його віку, дося-гнутому в момент вчинення злочину, його розумовим здібностям, культурним та духовним запитам.

Інші особливості особи неповнолітнього злочинця — це його вік, риси характеру, поведінка у несприятливих для неповнолітнього умо-вах, здатність до самооцінки свого поступку, поведінка у школі, на ро-