§ 2. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті

Співучасть як особлива форма злочинної діяльності харак-териз.ється сукупністю обов’язкових об’єктивних та суб’єктивних ознак

З об'єктивної сторони співучасть передбачає діяльність, особливістю якої є те, що вона: 1) походить від кількох осіб, які безпосередньо беруть участь у вчиненні злочину або сприяють йому 2) є складовою спільних зусиль осіб, які беруть учУсть у злічиш, і ведГдо певного єдиного резуль-тату. За характером така діяльність може становити просте об’єднання зу-силь кількох осіб (співвинність), за яким дії одного учасника злочину до-рівнюють діям кожного з інших його учасників.

Так, А. і Б., домовившись між собою, викрали 2 бідони меду зага-льною вагою 54 кг, який належав фермерському господарству. У цьо-му випадку дії кожного однакові і^зпо'середньо спрямовані на вчи-нення крадіжки, тому А. і Б. були засуджені як виконавці злочину за ч. 2 ст. 185 КК.

Злочинна діяльність кількох осіб може бути складнішою і дістава-ти вияв у вчиненні кожним з учасників різних дій, а у певних випадках - і у бездіяльності окремих учасників.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 165

Для наявності об’єктивної сторони співучасті необхідна також спі-льність дій осіб, які беруть участь в одному й тому самому злочині, що передбачає таку діяльність учасників, яка є взаємодоповнюючою і спрямована на досягнення єдиного злочинного результату.

Співучасть може мати місце як на стадії попередньої злочинної ді-яльності, так і в процесі вчинення закінченого злочину виконавцем. Якщо ж злочин вже закінчено, будь-які подальші дії осіб, заздалегідь не обіцяні ними, співучастю у .ьому злочині за кримінальним правом України визнаватися не можуть Це положення закріплено у ч. 6 ст. 27, згідно з якою заздалегідь не обіцяне переховувані злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбані чи збування таки? предметів,не є спів.частю, а належить до злочинів особливого роду (ст. 198 та ст. 396 КК) На підставі цього можна не тільки обмежити коло дій, які утво-рюють співучасть, а й визначити різницю між співучастю у злочині, з одного боку, і так званою причетшсткГдо злочину у формі перехову-вання та потурання, — з д’угого.

Отже, для наявності обєктивної сторони співучасті необхідні: 1) спільність дій кількох співучасників, тобто вчинення злочину спіль-ними або такими, що взаємно доповнюються, зусиллями його учасни-ків; 2) спричинення одного й того самого, єдиного для всіх співучас­ників злочинного результату; 3) причинний зв’язок між діянням кожного співучасника та єдиним злочинним результатом.

Із суб’єктивної сторони співучасть характеризується наявністю умисної вини. Кожен зі співучасників усвідомлює можливість діяти спільно, бажає об’єднати свої зусилля із зусиллями інших осіб і брати спільну участь як виконавець, організатор, підбурювач або пособник у досягненні злочинного результату. Спільна діяльність співучасників об’єднується умислом, спрямованим на досягнення одного и того са-мого результату. Лише за наявності умислу співучасник підлягає від-повідальності не тільки за дії, які він сам вчинив, а й за результат дій усіх інших співучасників. Співучасть передбачає наявність у кожног-зі співучасників прямого умислу щодо спільних дій і прямого або не прямого ’мислу стосовно злочинного результату

Обовязковою ознакою суб’єктивної сторони співучасті є також поінформованість кожного із співучасників злочину про злочинні дії інших його учасників. Взаємна обізнаність є неодмінною умовою при-наймні ’пільності дій підбурювача, пособника і виконавця злочину і не обовязково передбачає знання співучасниками один одного. Тут важливо встановити, що кожен зі співучасників усвідомлював, що він діє не один, а спільно з іншими.