§ 1. Поняття і значення складу злочину

Склад злочину — це с’купність встановлених у криміналь­ному законі юридичних ознак (обєктивних і суб’єктивних), що визна-чають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. о цього ви-значення випливає, що визнання того чи іншого суспільн-небезпечного діяння злочином є виключним правом законодавця, тоб то Верховної Ради України. Тут саме реалізовано принцип «Немає злочин без вказівки нТте в кримінальному законі». іншого боку, -чинному законодавстві міститься вичерпний перелік тих с.спільно не безпечних діянь, що у даний момент визначені як злочинні

пляє^,вТ^^^^

діяння цього виду були визначені законодавцем як злочинні. Тільки за

такі суспільно небезпечні діяння особу може бути притягнуто до кри-мінальної відповідальності та їй може бути призначене кримінальне покарання. Відступ від цієї вимоги може привести на практиці до сер-йозних порушенїзаконності й обмеження^ громадян.

Тільки законодавець у но’мах закону за допомогою закріплення відповідних об’єктивних і субєктивних ознак визначає, які з вчинених суспільно небезпечних діянь є злочинами. Причому законодавець не в змозі (та у цьому і немає потреби) виділити і нормативно закріпити всю сукупність ознак конкретного зТочину. Будь-який конкретний злочин (вбивство, крадіжка, хуліганство) має безліч ознак. Чимало з них взагалі не мають безпосереднього стосунку до вирішення питання про злочинність і караність діяння. Тому законодавець виділяє з усієї сукупності ознак, що характеризують той чи інший злочин, найбільш важливі, значущі й найбільш типові, що однаково притаманні всім злочинам певного виду.

Отже, обсяг ознак, що характеризують конкретно вчинений зло-чин, значно ширше за обсяг тих юрвдично значущих ознак, що визна-чають суспільно небезпечні діяння певного виду як злочинні. У той же час склад злочину виступає і як більш широке поняття, бо містить ха-рактеристику не одного конкретного злочину, а всіх злочинів певного виду. Тому при встановленні ознак складу в конкретно вчиненому злочині потрібно йти не шляхом їх ототожнення, а через їх виявлення

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 77

у вчиненому діянні та зіставлення з ознаками (елементами) видового поняття складу злочину, закріпленого в кримінальному законі.

Формулюючи ознаки конкретного складу злочину, законодавець зав-жди виходить із тих закріплені у нормах Загальної частини КК України ознак злочину, що мають загальний характер і входять до складу будь-якого злочину. Наприклад, при цьому завжди врахов’ються закріплені в ст. 18, 19 і 22 КК України вимоги, ще"стосуються субєкта злочину (фізи-чна, осудна особа, яка досягла визначеного в законі віку). Тому вже при конструюванні конкретних кримшально-правових норм відсутня потреба кожного ’азу вказувати на вимоги, що належать до загальної характерис-тики субєкта злочину. Точно так само, як немає необхідності в кожній статті КК розкривати зміст умислу та необережності, оскільки зміст цих понять закріплено в ст. 24 125 КК України.

Найчастіше в конкретній кримінально-правовій нормі найбільш повно законодавцем закріплюються ознаки об’єктивної сторони. Це зумовлено тим, що вони в більшості випадків індивідуальні та прита-манні тільки цим злочинам.

Слід мати на увазі й те, що в кримінально-правовій нормі закріп-люються вказані ознаки з урахуванням дій виконавця в закінченому злочині. Відображати ж у конкретній нормі особливості цих злочинів з урахуванням стадій вчинення злочину і різної ролі в ньому всіх спів-учасників немає необхідності, оскільки ці особливості, своєю чергою, загального 1 ТИПОВОГО ДЛЯ всіх злочинів характеру, і тому закріплені в Загальній частині КК України у ст. 13-16, а також у ст. 26-28.

Таким чином, у нормах Загальної частини КК України містяться тільки ті об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу, притаманні всім злочинам чи багатьом із них. Саме ці ознаки в поєднанні з ознаками, описаними в конкретних нормах Особливої частини КК України, і утворюють склад конкретного вчиненого злочину.

Важливо зазначити і те, що склад злочину — це система ознак, що реально існує, а не плід людської фантазії чи вигадка. А якщо це об’єктивна реальність, то її можна пізнати і використати в практичній діяльності.

Звичайно, коли ми говоримо, що всі ознаки будь-якого склад-включені до того чи іншого кримінального закону, то при цьому вра ховується, що ці ознаки ззовні не завжди очевидні, бо вони певною мі-рою формалізовані, і у самому тексті закону можуть зазначатися як ^середньо, так і чере, систему юрид™ по™ і катетери.

Наприклад, у ст. 185 КК України досить докладно закріплено озна-ки складу крадіжки як таємного викрадення чужого майна. У даному випадку визначено предмет посягання (чуже майно), описано характер