§ 1. Поняття і значення суб’єктивної сторони складу злочину

Суб'єктивна сторона складу злочину — це внутрішня сто-рона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає став-лення її свідомості та волі до суспільно небезпечного діяння, котре нею вчиняється, і до його наслідків.

Зміст суб’єктивної сторони складу злочину характеризують певні юридичні ознаки: вина, мотив і мета вчинення злочину. Вони тісно пов’язані між собою, проте їх зміст і значення у кожному випадку вчинення злочину є різними.

Вина — це основна, обов’язкова ознака будь-якого складу зло­чину, що визначає наявність суб’єктивної сторони і значною мірою й зміст.

Відс.тність вини виключає суб’єктивн’ сторону і тим самим склад злочину Проте в багатьох злочинах субєктивна сторона потребує встановлені мотиву і мети, що є її факультативними, тобто не завжди обов’язковими ознаками. Вони мають значення обов’язкових лишТв тих випадках, коли названі в диспозиції закону як обов’язкові ознаки конкретного злочину.

Особливості деяких складів злочинів визначають необхідність з’ясування емоцій, які відчуває особа при вчиненні суспільно небезпе­чного діяння. Вони різняться за своїм характером, змістом, часом ви-никнення. Більшість із них перебуває за межами суб’єктивної сторони складу злочину, оскільки зовсім не впливають на формування її ознак (каяття у вчиненому, страх покарання тощо), або вплив їх настільки незначний, що не має істотного значення при формуванні у свідомості особи мотиву вчинення злочину (співчуття, жалість тощо).

Однак деяким із них закон надає значення ознаки суб’єктивної сторони. Зокрема, відповідно до ст. 116 і 123 КК України стан сильно-го душевногїхвилювання виконує суттєву роль у формуванні особли-востей вчинення таких злочинів і тому входить до змісту суб’єктивної сторони. Таким чином, емоційний стан (стан сильного душевного хвилювання) є третьою факультативною ознакою суб’єктивної сторо-ни складу злочину.

128 Р. В. БЕРЕШ А

Встановлення всіх ознак суб’єктивної сторони — це завершаль­ний етап у констатації складу злочину як єдиної підстави криміна-льної відповідальності. Том/з’ясування суб’єктивної сторони має важливе значення. По-перше, вона є обов’язковим елементом будь-якого складу злочину, а її наявність чи відсутність дає можливість відмежувати злочинне діяння від незлочинного. Наприклад, немає складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, при невинува-тому заподіянні навіть тяжких наслідків, що сталися в результаті дорожньо-транспортної пригоди або у разі вчинення діяння з необ­ережності, якщо відповідальність за нього в законі встановлено умислу.

Відсутність умисної форми вини виключає кримінальну відповіда-льність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК України) або за завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК України). Не встановлення певного мотиву або мети також може ви-ключати склад злочину і кримінальну відповідальність. Наприклад, відсутність корисливих мотивів або інших особистих інтересів виклю-чає застосування ст. 357 КК України за викрадення, привласнення, ви-магання документів, штампів, печаток, заволодій™ ними шляхом ша-храйства чи зловживанні службовим становищем або їх пошкодження. По-друге, суб’єктивна сторона істотно впливає на ква-лі’ікацію злочинів і дозволяє відмежовувати суміжні злочини за обєктивними ознаками, наприклад, умисне вбивство (ст. 115 КК України) від вбивства через необережність (ст. 119 КК України). По-третє, зміст суб’єктивної сторони значно впливає на ст’пінь тяжкості вчиненого діяння, ступінь суспільної небезпечності субєкта злочину і тим самим на призначення покарання.