172 Р. В. Береш а

надаючи виразності жестам, зміст яких розуміє і сприймає виконавець. Результатом підбурювання є вчинення особою того злочину, до якого його схилив підбурювач.

Підбурювання матиме місце також тоді, коли особа схилила кого-неб.дь до пособництва, тобто до сприяння виконав.еві вчинити зло-чин Скажімо, А. вмовляє Б. протизаконно дістати В зброю. Така фо-рма підбурювання не змінює підстав відповідальності, яка і в цьому разі настає за підбурювання до вчинення злочину.

Не вважається підбурюванням, коли особа, яка піддалася підбурю-ванню, а від вчиненші злочину відмовилася. У такому разі дії особи, яка підбурювала до вчинення злочину, мають кваліфікуватися як готу-вання до вчиненні злочину (так зване невдале підбурювання).

Підбурювання вчиняється активними діями. Однак підбурювач не бере безпосередньої участі у вчиненні злочину, що відрізняє його ві-виконавця. Із суб’єктивної сторони діяльність підбурювача характери зується прямим умислом. Підбурюючи кого-небудь до вчинення пев-ного злочину, винний усвідомлює суспільно небезпечний характе-своєї дії, передбачає її суспільно небезпечні наслідки і бажає їх на стання. Мета й мотиви дій підбурювача і пособника можуть не збіга-тися з метою і мотивами виконавця. Однак ця обставина не впливає на визнання їх дій співучастю у злочині.

Якщо виконавець не довів до кінця злочин, до вчинення якого його схилив підбурювач, останній несе відповідальність за співучасть у за-маху на вчинення цього злочину за ст 15 та відповідною статтею Осо-бливої частини КК.

Від підбу,ювання, яке є різновидом співучасті у вчиненні конкрет-ного злочину слід відрізняти дії, які, ззовні нагадуючи підб.рювання, визнаються законодавцем окремим самостійним злочином Йдеться про такі, зок,ема, злочини, як пропаганда війни (ст. 436), заклики до вчинення дій що загрожують громадському порядку (ст. 295). У таких випадках дії винного спрямовані на схиляння невизначеної кількості осіб до вчинення тих чи інших суспільно небезпечних дій, що входять до об’єктивної сторони складу відповідного злочину, а сам винний ви-знається його виконавцем.

Пособником є особа, яка умисно сприяла вчиненню злочину. Посо-бництво може виявитися в різних формах. У ч. 5 ст. 27 передбачені основні форми пособництва: порада, вказівки, надання засобів чи зна-

р,ДЬ ДЛ,^ФВ.1е„„» ЗЛОЧИНУ, уСуїн, ПЄрЄШ„ОД ДО ЙОГО =Ч„„Є„„Я. Ш-

собництвом є також заздалегідь (до моменту вчинення злочину) дане зобов’язання (обіцянка) переховувати злочинця, приховати знаряддя або засоби вчинення злочину, сліди злочину чТпредмети, добутіТло-

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 173

чинним шляхом, придбати чи добути такі предмети. Заздалегідь обі-цяне переховуваннСяк і будь-який інший вид співучасті, впливає на Рішучість злочинця вчинити злочин, дає йоГу надію на приховання злочину, зміцнює його бажання і рішучість вчинити злочин і тому пе­ребуває у причинному зв’язку з діями виконавця.

Переховування злочинця (як виконавця, такі інших співучасників злочину) — це надання таким особам таємного притулку або засобів пересування для того, щоб вони могли уникнути переслідування; за-безпечення їх чужими чи підробленими документами щодо їх особи або щодо місця їх перебування під час, коли було вчинено злочин (для створення алібі). Це може бути й зміна зовнішності злочинця тощо.

Приховування знарядь чи засобів вчинення злочину, слідів злочину або предметів, здобутих злочинними шляхом, - це приховання того, що може мати значення для виявлення злочину і встановлення особи злочинця. Заздалегідь обіцяне приховування злочину передбачає наяв-ність прямого умислу. Винний свідомо і добровільно, ще до момент-вчинення злочину, дає зобов’язання переховувати злочинця, прихова ти знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети.

У теорії кримінального права пособництво залежно від його об’єктивні властивостей поділяють на два види: 1) фізичне пособни-цтво, тобто фізичне (матеріальне) сприяння виконавцеві у реалізації його злочинного наміру (надання засобів, усунення перешкод тощо); 2) інтелектуальне пособництво - зміцнення рішучості виконавця вчинити злочин (дати пораду, вказівку).

Пособник, як і підбурювач, не бере безпосередньої участі у вчи-ненні злочину. Пособництво може виявлятися в активних діях (напри-клад, у передаванні зброї виконавцеві злочину), а також у бездіяльнос­ті, коли особа умисно не виконує покладеного на неї спеціального обов’язку з відвернення злочину.

Пособництво злочину може бути на кожній стадії вчинення злочи-ну, як правило, до моменту його закінчення в юридичному (законода-вчому) розумінні. Однак коли визначений законодавцем момент закін-чення злочину не збігається з його фактичним закінченням (наприклад, при вчиненні розбою або дезертирства), пособництво мо-жливе і після встановленого законом моменту закінчення злочину. Так, наприклад, розбій відповідно до його складу злочину вважається закінченим злочином з моменту нападу, але конкретний злочин -розбій, може тривати до моменту заволодіння майном. Тому сприяння Злочинцеві в цей проміжок часу (в момент фактичного вчинення зло-чину) має розглядатися як пособництво розбою.