56 Р. В. Вереша

стіше — від виду і розміру передбаченого в кримінальному законі по-карання. Так, за кримінальним правом США всі злочини поділяються на дві основні групи:

1. небезпечні злочини — фелонії;

2. менш небезпечні злочини — місдимінори.

До місдімінорів відносять ті злочини, за які може бути призначене позбавлення волі на строк до одного року і/або штраф, до першої — всі інші. З другої групи законодавці штатів виділяють, як правило, під-групу незначних місдімінорів (або порушень). Наприклад, згідно з §10.00 КК штату Нью-Йорк фелонія — це посягання, за яке може бути призначене позбавлення волі на строк більше одного року, місдімшо-— посягання, за яке може бути призначене покарання у вигляді позба влення волі на строк від 15 днів до одного року. Фелонія і місдімінор зараховують до категорії злочинів. Порушення — посягання, за яке може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 днів, — злочином не є, за КК штату Нью-Йорк.

Законодавство більшості штатів поділяє і фелонії, і місдімшори на ш-лька категорій, залежно від яких встановлюються межі покарань. Так, відповідні злочинні діяння називаються фелоніями класів А, В, С і т. ін. (зазвичай у межах 3—5 класів) і місдімінорами класів А і В або А, В і С. В КК деяких штатів, наприклад, Техасу, зберігся традиційний поділ .елоній на такі, що караються смертною карою, і фелоній 1, 2 і 3 ступенів Тради-ційні відмінності між фелоніями і місдімінорами мають процесуальне значення і відіграють важливу роль у ході кваліфікації злочинів, для від-бування покарання і правових наслідків засудження.

Відповідно до чинного КК Франції злочинні діяння поділяються на три категорії: злочини, проступки і порушення. Законодавець вперше встановив матеріальний критерій їх диференціації - тїжкість діяння (у законодавстві Франції, що втратило чинність, таким критерієм ви-ступали вид і розмір покарання, передбаченого за здійснення злочин-ного діяння).

Така класифікація злочинних діянь має у Франції надзвичайно практичне значення і зумовлює систему покарань: кримінальних — для злочинів, виправних — для проступків і «покарань, що признача-ються за порушення», - для порушень. За такою класифікацією ви-значається можливість притягнення до кримінальної відповідальності при замаху. Замах на злочин, як правило, кримінально караний, замах на проступок - кримінально караний лише у випадках, передбачених законом, замах на порушення — к,имінально не карається.

Класифікація злочинних діянь що існує у французькому криміна-льному праві, має також значення для давності і реабілітації. Терміни

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 57

давності притягнення до кримінальної відповідальності і виконання покарання залежать від категорії діяння. Реабілітація як спеціальна процедура можлива тільки у сфері злочинів і проступків.

У КК ФРН виділяють два види злочинних діянь: злочин і просту-пок. В основу такої класифікації покладена формальна ознака — міні-мальний розмір покарання. Так, злочинами є протиправні діяння, за які передбачено як мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі на термін не менше одного року або більш тяжке покарання. Просту-пок — це протиправне діянІя, за яке як мінімальне покарання перед-бачено позбавлення волі на менший те’мін або грошовий штра-(_§еШгаґе). При цьому обтяжуючі або помякшуючі обставини, перед бачені відповідними положеннями Загальної частини КК або для осо-бливо тяжких, або менш тяжких випадків, не мають значення для да-ної класифікації.

Якщо ж за вчинене діяння передбачено покарання у вигляді гро-шового штрафу (вМЬшпе), то воно є порушенням громадського по-рядку (огіпипІшШфеіі) і передбачено в так званої додатковому кримінальному праві.

КК Австрії зак.іпив подвійну категоризацію злочинних діянь: злочин і прост.пок В її основі лежить формальний критерій — роз­мір покарання На підставі §17 КК Австрії злочинами є умисні зло­чинні діяння, які караються довічним позбавленням волі або позбав­ленням волі на строк більше трьох років. Решта злочинних діянь є проступками.

У кримінальному праві Швейцарії також встановлена двочленна класифікація злочинних діянь (ст. 9 КК Швейцарії). Розмежування проводиться за формальною ознакою — видом покарання. Як зазнача-лось вище, злочином вважається діяння, що підлягає покаранню като-ржною в’язницею, проступком — таке, яке карається в’язницею як найбільш тяжким покаранням.

За КК Іспанії всі злочинні діяння поділяють на злочини і проступки (ст. 10). При цьому злочини, у свою чергу, передбачають дві категорії: тяжкі, тобто такі, за здійснення яких передбачена «сувора міра пока-рання », і менш тяжкі, за які «законом передбачена менш сувора міра покарання». Що стосується проступків, ній визнаються і/прав'о-порушення, за які закон передбачає «м’яку міру покарання» (ст. 13).

У КК Республіки Польща кримінальні правопорушення представ-лені в двох видах: тяжкий злочин і проступок їх розмежуванні прово-диться залежно від форми вини (до тяжких злочинів належать тільки умисні діяння) і передбаченого в кримінальному законі покарання. До категорії тяжких злочинів належать діяння, за здійснення яких перед-

58 Р. В. БЕРЕШ А

бачене позбавлення волі на строк не менше трьох років або с.воріше покарання. Решта кримінальних правопорушень є поступками

У кримінальному праві низки країн (Франція, Ліван, Сирія та ш.) існує поділ злочинних діянь на загальнокримшальні і політичні. При цьому категорія злочину впливає на вид і режим покарання, можли-вість відстрочення покарання іт.п.

Отже, у кримінальному законодавстві зарубіжних держав законо-давчо закріплені класифікації злочинних діянь на дві або три само-стійні категорії. При цьому поділ кримінальних правопорушень зале­жно від тяжкості або передбаченого в санкції покарання (що також визначається тяжкістю посягання) має важливе значення для вирішен-ня ряду кримінально-правових і кримінально-процесуальних питань (наприклад визначення порядку розслідування і судового розгляду, давності, караності та ш.). Разом з тим у деяких правових системах класифікація кримінальних правопорушень на категорії має суто тех-ніко-кодифікаційний характер і не має значення для судової практики (наприклад, у ФРН).

Слід вказати і на те, що кримінальне законодавство низки країн взагалі не проводить поділ злочинних діянь на категорії, наприклад за КК Індії всі злочини охоплюються єдиним поняттям «посягання».