- •Isbn 978-611-01-0312-1
- •Isbn 978-611-01-0312-1
- •§ 1. Поняття та предмет кримінального права
- •§ 2. Метод кримінального права
- •§ 3. Завдання кримінального права
- •§ 4. Наука кримінального права
- •10 Р. В. Береш а
- •§ 5. Система позитивного кримінального права
- •16 Р. В. Береш а
- •§ 1. Принципи законності, рівності громадян перед законом і особистої відповідальності за наявності вини
- •20 Р. В. Вереша
- •§ 2. Принцип невідворотності кримінальної відповідальності та гуманізму
- •§ 1. Поняття, значення
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •24 Р. В. Вереша
- •26 Р. В. Вереша
- •28 Р. В. Вереша
- •§ 4. Структура кримінального закону
- •32 Р. В. Вереша
- •34 Р. В. Вереша
- •§ 5. Тлумачення кримінального закону
- •36 Р. В. Вереша
- •§ 6. Принципи чинності кримінального закону у просторі та часі
- •38 Р. В. Вереша
- •§ 7. Чинність кримінального закону за територіальним принципом
- •40 Р. В. Вереша
- •§ 8. Чинність кримінального закону
- •§ 9. Видача злочинців
- •§ 10. Чинність кримінального закону в часі
- •46 Р. В. Вереша
- •§ 1. Законодавче визначення злочину в історичному аспекті
- •50 Р. В. Вереша
- •56 Р. В. Вереша
- •§ 3. Поняття злочину та його ознаки за кримінальним правом України
- •60 Р. В. Вереша
- •§ 4. Значення ч. 2 ст. 11 кк України для поняття злочину
- •66 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація
- •72 Р. В. Вереша
- •§ 2. Підстави кримінальної відповідальності. Поняття та значення кримінально-правової кваліфікації
- •74 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття і значення складу злочину
- •78 Р. В. Вереша
- •80 Р. В. Вереша
- •§ 2. Елементи та ознаки складу злочину
- •82 Р. В. Вереша
- •§ 3. Види складів злочинів
- •84 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття та значення об’єкта злочину
- •88 Р. В. Вереша
- •90 Р. В. Вереша
- •§ 2. Класифікація об’єктів злочинів
- •92 Р. В. Вереша
- •§ 3. Предмет злочину
- •§ 1. Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
- •96 Р. В. Вереша
- •§ 3. Наслідки злочину
- •98 Р. В. Вереша
- •§ 4. Причинний зв’язок
- •100 Р.В.Вереша
- •102 Р. В. Береш а
- •104 Р. В. Береш а
- •§ 5 Факультативні ознаки
- •106 Р.В.Вереша
- •§ 1. Поняття суб’єкта злочину
- •110 Р. В. Береш а
- •112 Р. В. Береш а
- •§ 2. Осудність як ознака суб’єкта злочину. Поняття обмеженої осудності
- •114 Р. В. Береш а
- •§ 3. Неосудність та її кримінально-правове значення
- •116 Р. В. Береш а
- •118 Р. В. Береш а
- •§ 5. Спеціальний суб’єкт злочину
- •§ 6. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння
- •§ 1. Поняття і значення суб’єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Поняття та зміст вини
- •§ 3. Умисел і його види
- •§ 4. Необережність та її види
- •§ 5. Злочини зі складною виною
- •§ 6. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину
- •§ 7. Помилка та її кримінально-правове значення
- •150 Р. В. Береш а
- •152 Р. В. Береш а
- •154 Р. В. Береш а
- •§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину
- •156 Р. В. Береш а
- •§ 2. Закінчений та незакінчений злочин
- •158 Р. В. Береш а
- •§ 3. Готування до злочину
- •160 Р. В. Береш а
- •§ 4. Замах на злочин
- •§ 5. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •162 Р. В. Береш а
- •§ 1. Поняття співучасті у злочині
- •164 Р. В. Береш а
- •§ 2. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті
- •166 Р. В. Береш а
- •§ 3. Форми співучасті у злочині
- •168 Р. В. Береш а
- •§ 4. Види співучасників злочину
- •170 Р.В.Вереша
- •172 Р. В. Береш а
- •174 Р. В. Береш а
- •§ 5. Причетність до злочину
- •176 Р.В.Вереша
- •§ 1. Поняття та характерні ознаки множинності злочинів
- •§ 2. Одиничний злочин
- •§ 3. Форми множинності злочинів
- •§ 1. Поняття та види обставин,
- •§ 2. Необхідна оборона
- •§ 3. Уявна оборона
- •§ 4. Затримання особи, що вчинила злочин
- •§ 5. Крайня необхідність
- •§ 6. Фізичний або психічний примус
- •§ 7. Виконання наказу або розпорядження
- •200 Р. В. Вереша
- •§ 8. Діяння, пов’язане з ризиком
- •202 Р. В. Вереша
- •§ 9. Виконання спеціального завдання
- •§ 1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та його види
- •206 Р. В. Вереша
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
- •208 Р. В. Вереша
- •§ 4. ’Вільнення від кримінальної відповідальності у звязку з передачею особи на поруки
- •§ 5 ’Вільнення від кримінальної відповідальності у звязку зі зміною обстановки
- •210 Р. В. Береш а
- •§ 6. ’Вільнення від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності
- •§ 7. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття та ознаки кримінального покарання
- •216 Р. В. Береш а
- •§ 2. Мета покарання
- •§ 1. Поняття системи кримінальних покарань та її значення
- •222 Р. В. Вереша
- •§ 2. Види покарань
- •224 Р. В. Вереша
- •226 Р. В. Вереша
- •228 Р. В. Вереша
- •230 Р. В. Вереша
- •232 Р. В. Вереша
- •234 Р. В. Вереша
- •236 Р. В. Вереша
- •238 Р. В. Вереша
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •240 Р. В. Вереша
- •242 Р. В. Вереша
- •244 Р. В. Вереша
- •246 Р. В. Вереша
- •248 Р. В. Вереша
- •250 Р. В. Вереша
- •§ 2. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
- •252 Р. В. Вереша
- •§ 3. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
- •254 Р. В. Вереша
- •§ 4. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •§ 5. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •256 Р. В. Вереша
- •§ 6. Правила складання покарань
- •258 Р. В. Вереша
- •§ 7. Обчислення строків покарання
- •§ 1. Загальна характеристика звільнення від покарання та його відбування
- •260 Р. В. Вереша
- •§ 2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •262 Р. В. Вереша
- •§ 3. Звільнення від відбування покарання випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
- •264 Р. В. Вереша
- •§ 4. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •266 Р. В. Вереша
- •§ 5. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •268 Р. В. Вереша
- •§ 6. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким
- •270 Р. В. Вереша
- •§ 7. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •272 Р. В. Вереша
- •§ 8. Звільнення від покарання за хворобою
- •274 Р. В. Вереша
- •§ 9. Звільнення від покарання
- •276 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття судимості, її кримінально-правові тазагальноправові наслідки
- •§ 2. Погашення та зняття судимості
- •280 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •284 Р. В. Вереша
- •286 Р. В. Вереша
- •288 Р. В. Вереша
- •§ 3. Примусове лікування
- •§ 1. Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •290 Р. В. Вереша
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного характеру
- •292 Р. В. Вереша
- •294 Р. В. Вереша
- •§ 3. Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
- •296 Р. В. Вереша
- •298 Р. В. Вереша
- •§ 4. Звільнення від покарання неповнолітніх
- •300 Р. В. Вереша
- •§ 5. Погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення 18-річного віку
- •302 Р. В. Вереша
- •§ 1. Кримінальне право країн романо-германської правової сім’ї
- •304 Р. В. Вереша
- •306 Р. В. Вереша
- •§ 2. Кримінальне право країн загального права
- •308 Р. В. Вереша
- •§ 3. Кримінальне право мусульманських країн
- •310 Р. В. Береш а
- •§ 4. Кримінальне право держав Далекого Сходу
- •316 Р. В. Береш а
200 Р. В. Вереша
§ 8. Діяння, пов’язане з ризиком
У теорії к,имінального права і кримінальному законі (ст. 42 КК) наголошується що не є злочином діяння, яке заподіяло шкод-правоохоронним об’єктам, якщо це діяння було вчинене в умовах ви правданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.
Ризик — це усвідомлення особою допустимості настання небезпечних наслідків у процесі її професійної діяльності, здійснюваної з метою досягти значної суспільно корисної мети, за наявності обгрунто-ваного розрахунку щодо запобігання таким наслідкам.
Ризик у правовому значенні завжди обумовлений: 1) наявністю со-ціально значимої мети, яка потребує свого здійснення; 2) процес здій-снення такої мети неможливий у звичайній виробничій, попіуковій чи експериментальній діяльності, оскільки він пов’язаний з певним ризи-ком, тобто можливістю настання небезпечних (руйнівних) наслідків; 3) наявністю наукового і технічного обгрунтування з використанням досягнень світової науки, що гарантують відвернення передбаченої небезпечної шкоди; 4) особа, яка діяла з ризиком, повинна мати високе професійне розуміння на.кових розрахунків і бути переконаною, що небезпека не відбудеться
Ризик можливий у будь-якій професійній діяльності: науково-тех-нічній, виробничій, комерційній, медичній, оперативно-розшуковій, соціальній тощо.
Ризик визнається виправданим (ч. 2 ст. 42 КК), якщо мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяль-ністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обгрун-товано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвер-нення шРкодРи пра'воохоронюваним інтересам.
Джерелом, що містить небезпеку заподіяння шкоди правоохо,он-ним цінностям за наявності обгрунтованого ризику, є діянні особи яка ризикує.
Ризик вважається обґрунтованим (виправданим) за наявності певних ознак, а саме: 1) особа, яка діє з ризиком, повинна мати відповідні для цьо-го професійні знання, уміння вести дослідження, во’одіти сучасними ме-тодами та засобами, які об’єктивно спроможні і субєктивно розраховані на запобігання можливим небезпечним наслідкам; 2) ризикована дія не по-винна бути заборонена законом або іншим но’мативним положенням. Зо-крема, забороняється вчинення діяння, яке повязано зі створенням загрози ддя життя багатьох людей або загрози екологічної катастрофи чи інгдих надзвичайних подій; 3) особа, яка діє в умовах ризику, повинна мати нау-ково обгрунтоване розуміння щодо характеру можливої шкоди; 4) ризико-
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 201
ване діяння має вчинятися заради досягнення значної суспільно корисної мети; 5) досягти поставленої мети неможливо будь-яким іншим способом, не пов’язаним з ризиком; 6) особа, яка діє в умовах ризику, має вжити всіх необхідних науково обгрунтованих заходів і способів та мати точні розра-хунки щодо запобігання небезпечним наслідкам; 7) ризиковані дії, що спрямовані на досягнення соціально корисноїмети, допустимі лише тоді, коли передбачено шкоду та заходи її відвернення. За наявності сукупності цих умов ризик визнається обгрунтованим і тим самим виправданим
Стосовно вимог до професійних знань і умінь, методів і засобів, здатних попередити небезпечні наслідки ризику, то вони, як правило повинні відповідати досягненням світової науки і технічного прогресу, які і мають бути покладені в розрахунки про ризик. В екстремальних ситуаціях, якщо цього неможливо зробити або досягненні наукової думки у певній діяльності недостатні чи їх зовсім немає, особа, яка вчиняє ризиковане діяння, має виходити з особистих ґрунтовних знань, досвіду, уміння і переконання, які дають певну надію на досяг-нення позитивного результату і запобігання небезпечним наслідкам.
Якщо особа мала можливість досягти суспільно корисної мети ін-шим способом, не пов’язаним з ризиком, що заподіяв шкоду, і не ско-ристалася цим, то вона, як правило, має відповідати за вчинення зло-чину з необережності.
Необережне вчинення злочину буде і у випадку, коли в умовах ри-зику, згідно з розрахунками щодо попередження матеріальної шкоди, така шкода дійсно не сталася а була заподіяна шкода здоров’ю людей яка, за розрахунками, навіть не передбачалася. У разі, коли можливість небезпечних наслідків ризику взагалі не передбачалася, між тим небезпечні наслідки сталися, то такі дії мають кваліфікуватися як злочин у сфері службової діяльності за ст. 364 або ст. 367 КК.
Ризикне визнається виправданим, якщо він завідомо створював за-грозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій (ч. 3 ст. 42 КК).
Кілька зауважень щодо згоди особи на заподіяння шкоди правам та благам, яку в літературі також відносять до обставин, що виключають злочинність діянні Йдеться про згоду заподіяти шкоду особистим благам та правам людини, яЛи вона^може без будь-які о’межень вільно розпоряджатися на свій розсуд. Особистими і невідємними благами і правами людини є життя, здоров’я, воля, честь і гідність.
Ставлення людини до самої себе не має юридичного характеру. Воно не підлягає регламентації законом. Людина може розпоряджати-ся особистими благами та правами на свій розсуд і за своїм бажанням. Вона має природне право позбавити себе життя, відторгнути будь-
