- •Isbn 978-611-01-0312-1
- •Isbn 978-611-01-0312-1
- •§ 1. Поняття та предмет кримінального права
- •§ 2. Метод кримінального права
- •§ 3. Завдання кримінального права
- •§ 4. Наука кримінального права
- •10 Р. В. Береш а
- •§ 5. Система позитивного кримінального права
- •16 Р. В. Береш а
- •§ 1. Принципи законності, рівності громадян перед законом і особистої відповідальності за наявності вини
- •20 Р. В. Вереша
- •§ 2. Принцип невідворотності кримінальної відповідальності та гуманізму
- •§ 1. Поняття, значення
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •24 Р. В. Вереша
- •26 Р. В. Вереша
- •28 Р. В. Вереша
- •§ 4. Структура кримінального закону
- •32 Р. В. Вереша
- •34 Р. В. Вереша
- •§ 5. Тлумачення кримінального закону
- •36 Р. В. Вереша
- •§ 6. Принципи чинності кримінального закону у просторі та часі
- •38 Р. В. Вереша
- •§ 7. Чинність кримінального закону за територіальним принципом
- •40 Р. В. Вереша
- •§ 8. Чинність кримінального закону
- •§ 9. Видача злочинців
- •§ 10. Чинність кримінального закону в часі
- •46 Р. В. Вереша
- •§ 1. Законодавче визначення злочину в історичному аспекті
- •50 Р. В. Вереша
- •56 Р. В. Вереша
- •§ 3. Поняття злочину та його ознаки за кримінальним правом України
- •60 Р. В. Вереша
- •§ 4. Значення ч. 2 ст. 11 кк України для поняття злочину
- •66 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація
- •72 Р. В. Вереша
- •§ 2. Підстави кримінальної відповідальності. Поняття та значення кримінально-правової кваліфікації
- •74 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття і значення складу злочину
- •78 Р. В. Вереша
- •80 Р. В. Вереша
- •§ 2. Елементи та ознаки складу злочину
- •82 Р. В. Вереша
- •§ 3. Види складів злочинів
- •84 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття та значення об’єкта злочину
- •88 Р. В. Вереша
- •90 Р. В. Вереша
- •§ 2. Класифікація об’єктів злочинів
- •92 Р. В. Вереша
- •§ 3. Предмет злочину
- •§ 1. Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
- •96 Р. В. Вереша
- •§ 3. Наслідки злочину
- •98 Р. В. Вереша
- •§ 4. Причинний зв’язок
- •100 Р.В.Вереша
- •102 Р. В. Береш а
- •104 Р. В. Береш а
- •§ 5 Факультативні ознаки
- •106 Р.В.Вереша
- •§ 1. Поняття суб’єкта злочину
- •110 Р. В. Береш а
- •112 Р. В. Береш а
- •§ 2. Осудність як ознака суб’єкта злочину. Поняття обмеженої осудності
- •114 Р. В. Береш а
- •§ 3. Неосудність та її кримінально-правове значення
- •116 Р. В. Береш а
- •118 Р. В. Береш а
- •§ 5. Спеціальний суб’єкт злочину
- •§ 6. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння
- •§ 1. Поняття і значення суб’єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Поняття та зміст вини
- •§ 3. Умисел і його види
- •§ 4. Необережність та її види
- •§ 5. Злочини зі складною виною
- •§ 6. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину
- •§ 7. Помилка та її кримінально-правове значення
- •150 Р. В. Береш а
- •152 Р. В. Береш а
- •154 Р. В. Береш а
- •§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину
- •156 Р. В. Береш а
- •§ 2. Закінчений та незакінчений злочин
- •158 Р. В. Береш а
- •§ 3. Готування до злочину
- •160 Р. В. Береш а
- •§ 4. Замах на злочин
- •§ 5. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •162 Р. В. Береш а
- •§ 1. Поняття співучасті у злочині
- •164 Р. В. Береш а
- •§ 2. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті
- •166 Р. В. Береш а
- •§ 3. Форми співучасті у злочині
- •168 Р. В. Береш а
- •§ 4. Види співучасників злочину
- •170 Р.В.Вереша
- •172 Р. В. Береш а
- •174 Р. В. Береш а
- •§ 5. Причетність до злочину
- •176 Р.В.Вереша
- •§ 1. Поняття та характерні ознаки множинності злочинів
- •§ 2. Одиничний злочин
- •§ 3. Форми множинності злочинів
- •§ 1. Поняття та види обставин,
- •§ 2. Необхідна оборона
- •§ 3. Уявна оборона
- •§ 4. Затримання особи, що вчинила злочин
- •§ 5. Крайня необхідність
- •§ 6. Фізичний або психічний примус
- •§ 7. Виконання наказу або розпорядження
- •200 Р. В. Вереша
- •§ 8. Діяння, пов’язане з ризиком
- •202 Р. В. Вереша
- •§ 9. Виконання спеціального завдання
- •§ 1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та його види
- •206 Р. В. Вереша
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
- •208 Р. В. Вереша
- •§ 4. ’Вільнення від кримінальної відповідальності у звязку з передачею особи на поруки
- •§ 5 ’Вільнення від кримінальної відповідальності у звязку зі зміною обстановки
- •210 Р. В. Береш а
- •§ 6. ’Вільнення від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності
- •§ 7. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття та ознаки кримінального покарання
- •216 Р. В. Береш а
- •§ 2. Мета покарання
- •§ 1. Поняття системи кримінальних покарань та її значення
- •222 Р. В. Вереша
- •§ 2. Види покарань
- •224 Р. В. Вереша
- •226 Р. В. Вереша
- •228 Р. В. Вереша
- •230 Р. В. Вереша
- •232 Р. В. Вереша
- •234 Р. В. Вереша
- •236 Р. В. Вереша
- •238 Р. В. Вереша
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •240 Р. В. Вереша
- •242 Р. В. Вереша
- •244 Р. В. Вереша
- •246 Р. В. Вереша
- •248 Р. В. Вереша
- •250 Р. В. Вереша
- •§ 2. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
- •252 Р. В. Вереша
- •§ 3. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
- •254 Р. В. Вереша
- •§ 4. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •§ 5. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •256 Р. В. Вереша
- •§ 6. Правила складання покарань
- •258 Р. В. Вереша
- •§ 7. Обчислення строків покарання
- •§ 1. Загальна характеристика звільнення від покарання та його відбування
- •260 Р. В. Вереша
- •§ 2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •262 Р. В. Вереша
- •§ 3. Звільнення від відбування покарання випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
- •264 Р. В. Вереша
- •§ 4. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •266 Р. В. Вереша
- •§ 5. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •268 Р. В. Вереша
- •§ 6. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким
- •270 Р. В. Вереша
- •§ 7. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •272 Р. В. Вереша
- •§ 8. Звільнення від покарання за хворобою
- •274 Р. В. Вереша
- •§ 9. Звільнення від покарання
- •276 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття судимості, її кримінально-правові тазагальноправові наслідки
- •§ 2. Погашення та зняття судимості
- •280 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •284 Р. В. Вереша
- •286 Р. В. Вереша
- •288 Р. В. Вереша
- •§ 3. Примусове лікування
- •§ 1. Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •290 Р. В. Вереша
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного характеру
- •292 Р. В. Вереша
- •294 Р. В. Вереша
- •§ 3. Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
- •296 Р. В. Вереша
- •298 Р. В. Вереша
- •§ 4. Звільнення від покарання неповнолітніх
- •300 Р. В. Вереша
- •§ 5. Погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення 18-річного віку
- •302 Р. В. Вереша
- •§ 1. Кримінальне право країн романо-германської правової сім’ї
- •304 Р. В. Вереша
- •306 Р. В. Вереша
- •§ 2. Кримінальне право країн загального права
- •308 Р. В. Вереша
- •§ 3. Кримінальне право мусульманських країн
- •310 Р. В. Береш а
- •§ 4. Кримінальне право держав Далекого Сходу
- •316 Р. В. Береш а
34 Р. В. Вереша
§ 5. Тлумачення кримінального закону
За змістом певні кримінально-правові норми не завжди сприймаються однозначно. Це зумовлює застосування спеціальних прийомів щодо з’ясування їх змісту. Іноді виникає потреба в їх роз’ясненні—тлумаченні.
Тлумачення закону, у тому числі к,имінального, — це з’ясування та визначення змісту правової но.ми тобто волі законодавця, відображеної у прийнятому ним законі
Тлумачення кримінального закону поділяється на види залежно від суб’єкта, способів та обсягу тлумачення.
За суб’єктом тлумачення поділяють на:
а) офіційне;
б судове;
в) доктринальне.
До прийняття Конституції України 1996 року Верховна Рада України мала право тлумачити чинні закони та їх окремі положення. Таке тлумачені називалося автентичним. Тепер Верховна Рада при прийнятті законів за потреби дає визначення окремим поняттям і тер-мінам у примітці до закону (окремих його частий). Через це автентич-не тлумачення, під яким прийнято розуміти роз’яснення закону зако-нодавцем - Верховною Радою України, не застосовується.
Офіційне тлумачення (іноді його називають легальним) - це тлу-мачення чинних законів або їх окремих положень Конституційним Судом України. Згідно зі ст. 147 Конституції України, «Конституцій-ний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Кон-
-гйЖ=5й^ за... відб„ У ^
судового розгляду кримінальних справ, коли суд бу-ь-якого рівня за-
відповідності кримінального закону Конституції суд повинен застосу-вати норму Конституції як норму прямої д.
«У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосовуваний закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі суд за клопотанням учасників процесу або'за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституцій ним Су-
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 35
дом України питання про в1.повідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів/
Судове тлумачення кримінального закону може здійснювати і Пленум Верховного Суду України у вигляді постанов щодо певної ка-тегорії кримінальних справ. При цьому таке тлумачення не повинно підміняти собою закон, звужувати або розширювати його зміст. По-ложення, які містяться у таких постановах Пленуму, є обов’язковими
Доктринальне тлумачення кримінального закону — це наукове тлумачення, яке дають фахівці в галузі права - вчені та практичні працівники - в монографічних працях, наукових статтях, коментарях тощо. Доктринальне тлумачення не Гає обов’язкової сили однак евен-туально впливає на формування законодавства та кримшально-правової політики в державі, а також на свідомість правозастосовува-чів та ін.
За способами тлумачення поділяють на: а) філологічне; б) логічне;
Філологічне тлумачення полягає у з’ясуванні змісту закону шляхом аналізу його тексту (змісту певних термінів і понять) із використанням правил граматики, синтаксису, орфографії і пунктуації. Наприклад, у законодавчому понятті неосудності (ч 2 ст. 19 КК) законодавець пе-редбачив, що для визнання особи неосудною достатньо, щоб один із вказаних у ч. 2 ст. 19 біологічних критеріїв (шприклад, тимчасовий розлад психічної діяльності) викликав появу одного з передбачених Законом психологічних критеріїв - нездатність усвідомити свої дії або керувати ними, оскільки ці критерії законодавець розглядає як альтернативні.
Логічне тлумачення полягає у застосуванні категорій логіки при з’ясуванні змісту закону та обсягу його правової регламентації, визна-ченні моменту закінчення злочину тощо.
Логічне тлумачення закону застосовується у кожному випадку за-
оскільки всі склади злочинів в Особливій частиш КК побудовані з ви-користанням логічних конструкцій, що містить загальне поняття скла-ду злочину.
Крім того, структура кримінально-правової норми, як і інших пра-вових норм, не завжди збігається зі структурою кримінального закону.
1 Абзац 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуван-ня Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 р. // Юрид. вісник України. — 1996. — № 48.
