- •Isbn 978-611-01-0312-1
- •Isbn 978-611-01-0312-1
- •§ 1. Поняття та предмет кримінального права
- •§ 2. Метод кримінального права
- •§ 3. Завдання кримінального права
- •§ 4. Наука кримінального права
- •10 Р. В. Береш а
- •§ 5. Система позитивного кримінального права
- •16 Р. В. Береш а
- •§ 1. Принципи законності, рівності громадян перед законом і особистої відповідальності за наявності вини
- •20 Р. В. Вереша
- •§ 2. Принцип невідворотності кримінальної відповідальності та гуманізму
- •§ 1. Поняття, значення
- •§ 2. Джерела кримінального права
- •24 Р. В. Вереша
- •26 Р. В. Вереша
- •28 Р. В. Вереша
- •§ 4. Структура кримінального закону
- •32 Р. В. Вереша
- •34 Р. В. Вереша
- •§ 5. Тлумачення кримінального закону
- •36 Р. В. Вереша
- •§ 6. Принципи чинності кримінального закону у просторі та часі
- •38 Р. В. Вереша
- •§ 7. Чинність кримінального закону за територіальним принципом
- •40 Р. В. Вереша
- •§ 8. Чинність кримінального закону
- •§ 9. Видача злочинців
- •§ 10. Чинність кримінального закону в часі
- •46 Р. В. Вереша
- •§ 1. Законодавче визначення злочину в історичному аспекті
- •50 Р. В. Вереша
- •56 Р. В. Вереша
- •§ 3. Поняття злочину та його ознаки за кримінальним правом України
- •60 Р. В. Вереша
- •§ 4. Значення ч. 2 ст. 11 кк України для поняття злочину
- •66 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація
- •72 Р. В. Вереша
- •§ 2. Підстави кримінальної відповідальності. Поняття та значення кримінально-правової кваліфікації
- •74 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття і значення складу злочину
- •78 Р. В. Вереша
- •80 Р. В. Вереша
- •§ 2. Елементи та ознаки складу злочину
- •82 Р. В. Вереша
- •§ 3. Види складів злочинів
- •84 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття та значення об’єкта злочину
- •88 Р. В. Вереша
- •90 Р. В. Вереша
- •§ 2. Класифікація об’єктів злочинів
- •92 Р. В. Вереша
- •§ 3. Предмет злочину
- •§ 1. Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
- •96 Р. В. Вереша
- •§ 3. Наслідки злочину
- •98 Р. В. Вереша
- •§ 4. Причинний зв’язок
- •100 Р.В.Вереша
- •102 Р. В. Береш а
- •104 Р. В. Береш а
- •§ 5 Факультативні ознаки
- •106 Р.В.Вереша
- •§ 1. Поняття суб’єкта злочину
- •110 Р. В. Береш а
- •112 Р. В. Береш а
- •§ 2. Осудність як ознака суб’єкта злочину. Поняття обмеженої осудності
- •114 Р. В. Береш а
- •§ 3. Неосудність та її кримінально-правове значення
- •116 Р. В. Береш а
- •118 Р. В. Береш а
- •§ 5. Спеціальний суб’єкт злочину
- •§ 6. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння
- •§ 1. Поняття і значення суб’єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Поняття та зміст вини
- •§ 3. Умисел і його види
- •§ 4. Необережність та її види
- •§ 5. Злочини зі складною виною
- •§ 6. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину
- •§ 7. Помилка та її кримінально-правове значення
- •150 Р. В. Береш а
- •152 Р. В. Береш а
- •154 Р. В. Береш а
- •§ 1. Поняття та види стадій вчинення злочину
- •156 Р. В. Береш а
- •§ 2. Закінчений та незакінчений злочин
- •158 Р. В. Береш а
- •§ 3. Готування до злочину
- •160 Р. В. Береш а
- •§ 4. Замах на злочин
- •§ 5. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •162 Р. В. Береш а
- •§ 1. Поняття співучасті у злочині
- •164 Р. В. Береш а
- •§ 2. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті
- •166 Р. В. Береш а
- •§ 3. Форми співучасті у злочині
- •168 Р. В. Береш а
- •§ 4. Види співучасників злочину
- •170 Р.В.Вереша
- •172 Р. В. Береш а
- •174 Р. В. Береш а
- •§ 5. Причетність до злочину
- •176 Р.В.Вереша
- •§ 1. Поняття та характерні ознаки множинності злочинів
- •§ 2. Одиничний злочин
- •§ 3. Форми множинності злочинів
- •§ 1. Поняття та види обставин,
- •§ 2. Необхідна оборона
- •§ 3. Уявна оборона
- •§ 4. Затримання особи, що вчинила злочин
- •§ 5. Крайня необхідність
- •§ 6. Фізичний або психічний примус
- •§ 7. Виконання наказу або розпорядження
- •200 Р. В. Вереша
- •§ 8. Діяння, пов’язане з ризиком
- •202 Р. В. Вереша
- •§ 9. Виконання спеціального завдання
- •§ 1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та його види
- •206 Р. В. Вереша
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям
- •208 Р. В. Вереша
- •§ 4. ’Вільнення від кримінальної відповідальності у звязку з передачею особи на поруки
- •§ 5 ’Вільнення від кримінальної відповідальності у звязку зі зміною обстановки
- •210 Р. В. Береш а
- •§ 6. ’Вільнення від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності
- •§ 7. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 1. Поняття та ознаки кримінального покарання
- •216 Р. В. Береш а
- •§ 2. Мета покарання
- •§ 1. Поняття системи кримінальних покарань та її значення
- •222 Р. В. Вереша
- •§ 2. Види покарань
- •224 Р. В. Вереша
- •226 Р. В. Вереша
- •228 Р. В. Вереша
- •230 Р. В. Вереша
- •232 Р. В. Вереша
- •234 Р. В. Вереша
- •236 Р. В. Вереша
- •238 Р. В. Вереша
- •§ 1. Загальні засади призначення покарання
- •240 Р. В. Вереша
- •242 Р. В. Вереша
- •244 Р. В. Вереша
- •246 Р. В. Вереша
- •248 Р. В. Вереша
- •250 Р. В. Вереша
- •§ 2. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
- •252 Р. В. Вереша
- •§ 3. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом
- •254 Р. В. Вереша
- •§ 4. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •§ 5. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •256 Р. В. Вереша
- •§ 6. Правила складання покарань
- •258 Р. В. Вереша
- •§ 7. Обчислення строків покарання
- •§ 1. Загальна характеристика звільнення від покарання та його відбування
- •260 Р. В. Вереша
- •§ 2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •262 Р. В. Вереша
- •§ 3. Звільнення від відбування покарання випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
- •264 Р. В. Вереша
- •§ 4. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •266 Р. В. Вереша
- •§ 5. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •268 Р. В. Вереша
- •§ 6. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким
- •270 Р. В. Вереша
- •§ 7. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •272 Р. В. Вереша
- •§ 8. Звільнення від покарання за хворобою
- •274 Р. В. Вереша
- •§ 9. Звільнення від покарання
- •276 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття судимості, її кримінально-правові тазагальноправові наслідки
- •§ 2. Погашення та зняття судимості
- •280 Р. В. Вереша
- •§ 1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
- •284 Р. В. Вереша
- •286 Р. В. Вереша
- •288 Р. В. Вереша
- •§ 3. Примусове лікування
- •§ 1. Загальні положення щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •290 Р. В. Вереша
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх із застосуванням примусових заходів виховного характеру
- •292 Р. В. Вереша
- •294 Р. В. Вереша
- •§ 3. Особливості покарання неповнолітніх за вчинені злочини
- •296 Р. В. Вереша
- •298 Р. В. Вереша
- •§ 4. Звільнення від покарання неповнолітніх
- •300 Р. В. Вереша
- •§ 5. Погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення 18-річного віку
- •302 Р. В. Вереша
- •§ 1. Кримінальне право країн романо-германської правової сім’ї
- •304 Р. В. Вереша
- •306 Р. В. Вереша
- •§ 2. Кримінальне право країн загального права
- •308 Р. В. Вереша
- •§ 3. Кримінальне право мусульманських країн
- •310 Р. В. Береш а
- •§ 4. Кримінальне право держав Далекого Сходу
- •316 Р. В. Береш а
88 Р. В. Вереша
Конкретний вид і зміст благ, що належать суб’єктам, дають мо-жливість відповісти на запитання, чому саме може бути заподіяна шкода.
Вказівка на предмет злочину інформує про те, на які матеріальні об’єкти діє суб’єкт злочину, посягаючи на блага окремої людини, суспільства або держави.
Суб’єктами суспільних відносин, проти яких спрямовується зло-чинне діяння, можуть бути окрема людина (кілька осіб), громадські об’єднання, населення територіальних одиниць, державні органи, суспільство в цілому. Це можуть бути як фізичні особи так і юридичні — підприємства, установи або організації Учасником суспільні відно-син як одним із компонентів об’єкта посягання можуть бути і предста-вники іноземних держав (наприклад, при вчиненні злочинів, п.едметом яких є майно підприємств з іноземними інвестиціями) Коло суб’єктів суспільних ві’носин широке. Цим зазначене поняття відрізняється від поняття субєктів кримінально-правових відносин. До них належать, зокрема, органи влади, що ведуть бо.отьбу зі злочинністю, а також особи, які вчиІіяють або вчиїшли злочин
Якщо інформація про суб’єкти суспільних відносин орієнтує на спрямувань злочинного діяння, відомості щодо конкретних благ, на які посягає злочинець, є основою змістової характеристики об’єкта. Суспільна небезпечність злочину полягає насамперед у тому, що він може заподіяти або заподіює шкоду важливим благам, які належать суб’єктам суспільних відносин.
Блага — це те, що задовольняє потреби людей, відповідає їх інтересам, цілям і намірам. Цю групу цінностей можна класифікувати та-ким чином:
Блага як природна невід ’ємна цінність людини. ’о цих благ на-лежать такі найважливіші цінності, як життя, здоровя, честь і гідність людини. У ст. 27 Конституції України закріплено положення про те, що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Харак-теРрно, що кримінально-правовий захист життя та здоров’я здійсню-лише держава. Крім того, ці блага захищаються методами, властиви ми тільки кримінальному праву - шляхом покарання особи, яка вчинила злочин.
Блага, якими людина наділена як член суспільства. Кожна люди-на індивідуальна, без її фізичного існування неможливо було б і суспі-льство. Але будь-який індивід живе не сам по собі, він вступає у від-носини з іншими людьми, колективом, державою, суспільством. При цьому стає носієм певних прав і свобод соціального характеру, яким ЗЛОЧИННІ ДІЯННЯ можуть завдати шкоди. Зокрема, це можуть бути пра-
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 89
ва людини на власність, житло, виборчі, трудові права тощо. Можливі також злочинні посягання на свободи людини — світогляду та віро-сповідання, вибору місця перебування, род, діяльності тощо. Напри-клад, одним із компонентів об’єкта злочину%ередбаченого ст. 206 КК (протидія законній господарській діяльності), є свобода людини у ви-борі роду діяльності, у тому числі і такого, як підприємництво. Зло-чинні діяння можуть вчинятися і на шкоду інтересам людини, пов’язаним із необхідністю задоволення певних потреб. Ідеться про законні інтереси. Це означає, що задоволення інтересу не повинно по-рушувати закон, тобто не здійснюватися шляхом забороненої поведін-ки. Якщо ж заборони певної поведінки законодавством не передбаче-но, вона дозволена в межах традиції, звичаю, моральних норм.
3. Суспільні блага, тобто цінності, якими наділені суспільні або державні органи, держава в цілому. Конкретно це можуть бути права та інтереси суспільства, держави або їх структур. Різні реальні іг^ава цих суб’єктів суспільних відносин встановлюються певними уповно-важеними нормами. При вчиненні злочинів, що порушують ті чи інші права, ці права не змінюються, але суб’єкт позбавляється можливості ними користуватися. Наприклад, при викраденні приватного майна потерпіла особа залишається власником цього майна але вона позбав-ляється можливості володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном.
Одним із компонентів об’єкта злочину може бути і відповідний щодо інтересів людини суспільства і держави стан суспільних відно-син — безпека держави, громадський порядок, порядок управління тощо.
Важливим компонентом, що має значення для з’ясування механізму можливого заподіяння шкоди особистим, суспільним та державним благам, є предмети. Предмети (речі, коштовності та ін.) — це матеріа-лізовані об’єкти, інформація про які доповнює об’єкт злочинного по-сягання. Оскільки злочинець діє на предмет, він тим самим ставить під загроз. заподіяння шкоди права та інтереси суб’єктів суспільних від-
Таким чином, об'єкт як елемент складу злочину — це цінності, що охороняються кримінальним законом, проти яких спрямоване злочин-не діяння і яким воно може заподіяти або заподіює шкоду. Структурн-основу об’єкта злочину утворюють суб’єкти суспільних відносин, бла га, що їм належать, а також предмети, діючи на які винна особа пося-гає на ці блага.
Правильне встановлення об’єкта злочинного посягання має важли-ве теоретичне та практичне значення. Воно сприяє з’ясуванню соціа-
