84 Р. В. Вереша

транспортних засобів за умови настання будь-якого з зазначених у цій статті наслідків: аварії поїзда, судна; порушення нормальної роботи транспорту; ство.ення небезпеки для життя людей, настання інших тяжких насшдків

За особливостями конструкції розрізняють злочини з формальним складом, злочини з матеріальним складом і злочини з усіченим скла-дом. Таке конструювання ґрунтується на тому, що будь-який злочин у своєму розвитку може пройти низку стадій (етапів): готування, замах, закінчений злочин. Причому окремим видам злочинної діяльності вла-стива винятково висока суспільна небезпечність вже на ранніх стадіях її розвитку. Тому законодавець закріплює нерідко момент закінчення таких злочинів уже на стадії замаху чи навіть готування, не пов’язуючи закінчення злочин? з фактом настання суспільно небезпе­чних наслідків.

Злочинами з формальним складом називають такі, що не включа-ють суспільно небезпечні наслідки як обов’язкову ознаку об’єктивної сторони, а тому злочин вважається закінченим із моменту вчинення зазначеного у законі діяння. Наприклад, ч. 1 ст. 109 КК України вста-новлює відповідальність за дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змову про вчинення таких дій. Цей злочин вважається закінче-ним із моменту вчинення дії, яка спрямована на досягнення такої мети, хоча б сама мета і не була досягнута.

Злочинами з матеріальним складом вважають такі, при конструю­ванні об’єктивної сторони яких законодавець як обов’язкову ознаку пе’едбачає певні суспільно небезпечні наслідки. У таких складах обєктивна сторона дістає свій повний розвиток тільки за умови на-стання зазначених наслідків, і тільки з цього моменту злочин вважа-ється закінченим.

У злочинах із мате’іальним складом потрібно обов’язково встано­влювати причинний звязок між самим діянням і суспільно небезпеч­ними наслідками, що настали. Прикладом злочину з матеріальним складом є вбивство, яке вважається закінченим тільки з моменту смер-ті потерпілого (ст. 115 КК України). Сам по собі факт пострілу в поте-

людини. Такі дії повинні кваліфікуватися лише як замах на вбивство (ст. 15і 115 КК України).

Злочини з усіченим складом — це такі, в яких момент закінчення злочину самим законом переноситься на стадію готування або на ста-дію замаху. Наприклад, за ст. 129 КК України відповідальність за по-

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 85

грозу вбивством настає з моменту погрози, а розбій вважається закін-ченим злочином із моменту нападу з метою заволодшня чужим май-ном (ст. 187 КК України).

У кримінально-правовій літературі виділяються також формально-матеріальні склади злочинів. До цих складів С. Шапченко відносить злочини, момент закінчення яких пов’язаний як з часом вчинення ді-яння, так і з часом настання передбачених у відповідній нормі наслід-ків. Типовим прикладом, на його думку, є особливо кваліфікований склад зґвалтування (ч. 4 ст. 152 КК України). Вважаючи зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолі-тньої чи малолітнього одним юридичним складом злочину, С. Шапчен-ко робить висновок, що це і є формально-матеріальний склад злочину: якщо в специфічну конструкцію особливо кваліфікованого складу зґвалтування входять особливо тяжкі наслідки, він розглядається як матеріальний; якщо ж ця конструкція особливо тяжких наслідків не містить - зґвалтування малолітньої чи малолітнього - цей склад роз-глядається як формальний.

До цього ж виду складів злочину віднесено й такі злочини, що вважаються закінченими як з моменту настання злочинного наслідку, так і з моменту вчинення замаху на його здійснення (наприклад, пося-гання на життя су’ді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, повязаною із здійсненням правосуддя, — ст. 379 КК України).

_{Розділ VII}

ОБ’ЄКТ ЗЛОЧИНУ