§ 5. Система позитивного кримінального права

Система — це ціле, яке складається із частин.

Система Загальної частини позитивного кримінального права як складова галузевої системи кримінального права України має само-стійне значення і містить, як уже зазначалося, загальні кримінально-правові норми щодо завдання кримінального закону та підстави кри-мінальної відповідальності, щодо загального поняття злочину та осо-би, яка підлягає кримінальній відповідальності, щодо загальних засад призначення покарання тощо. Система Загальної частини чинного кримінального законодавства - це певний порядок розміщення зага-льних (основних) його норм у КК України.

Система Загальної частини Кримінального кодексу України 2001 р. побу.ована відповідно до етапів реалізації кримінальної відповідаль-ності Вона передбачає низку нових кримінально-правових інститутів і норм, які випливають з теорії цієї галузі науки. Зокрема, це такі інсти-тути, як Злочин, його види та стадії (розділ III); Повторність, сукуп-ність та рецидив злочинів (розділ VII). Окремі розділи складають: Примусові заходи медичного характеру та примусове лікуванні (роз­діл XIV), Особливості к.имінальної відповідальності та покарання не-

Положення Загальної частини КК України подано у 15 розділах.

У розділі І Загальні положення (ст. 1—2) визначено завдання Кри-мінального кодексу та підстава кримінальної відповідальності. В ос­нову цих інституцій покладено вироблені міжнародною спільнотою гуманні та демократичні принципи: закон карає лише за суспільно не­безпечне діяння; таке діяння визначено в законі, як злочин за форму-лою пиііит сгітеп пиііит роепа $іпе Іе§е (букв. немає злочину, немає покарання без точної вказівки закону), та вирішувати питання, вчине-но чи не вчинено особою злочин, має лише суд.

У розділі II Закон про кримінальну відповідальність (ст. 3—10) визна-чено джерело законодавства України про кримінальну відповідальшсть,

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 15

яким є Кримінальний кодекс України, що грунтується на Констит.ції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права

У цьому розділі міститься ™а статей: щодо набуття криміналь-ним законом чинності та його дії у часі і в просторі; про чинність кри-мінального закону щодо злочинів, вчинених громадянами України та особами без громадянства за межами України; про правові наслідки засудження особи за межами України; про видачу злочинців іноземній державі.

У розділі III Злочин, його види та стадії (ст. 11—17) дається по­няття злочину, класифікація злочинів, закінченого та незакшченого злочину. Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочи-ни невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Розділ IV Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб’єкт злочину) (ст. 18—22) визначає вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність; розкриває зміст таких понять, як осуд-ність, неосудність та обмежена осудність. Йдеться також про те, що «особа, яка вчинила злочин у стані сп’яніння внаслідок вживання ал-коголю, наркотичних засобів або інших одурманливих речовин, підля-гає кримінальній відповідальності» (ст. 21 КК).

Розділ V Вина та її форми (ст. 23-25) містить визначення поняття «вина» та розкриває зміст умислу і його видів, а також необережності та її видів.

У розділі VI Співучасть у злочині (ст. 26—31) дається визначення як поняття співучасті у злочині, так і співучасників злочину; йдеться також про злочини, які вчинюються групою осіб, організованою гру-пою таТлочинною організацією.

У розділі VII Повторність, сукупність та рецидив злочинів (ст. 32-35) розкривається поняття зазначених інституцій, визначені кри-терії відмежування повторності злочинів від продовжуваного злочину.

У розділі VIII Обставини, що виключають злочинність діяння (ст. 36-43) до таких обставин віднесено не лише необхідну оборону і крайню необхідність, як це було за КК 1960 року, а й такі обставини, як умовна оборона; фізичний або психічний примус, виконання наказ-або розпорядження; діяння, пов’язане з ризиком; виконання спеціаль ного завдангш з попередження чи розкриття злочинної діяльності ор-ганізованої групи чи злочинної організації.

У розділі IX Звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 44— 49) передбачено дві правові підстави звільнення особи, яка вчинил-злочин, від к,имінальної відповідальності: 1) у випадках, передбаче них у кодексі і 2) на підставі акта амністії або помилування. У статтях цього розділу передбачено п’ять видів звільнення особи, яка вчинила