92 Р. В. Вереша

З урахуванням безпосереднього об’єкта можна розмежовувати й суміжні склади злочинів. Наприклад, схожими є такі злочини, як теро-ристичний акт (ст. 258) та масові заворушення (ст. 294), але безпосе­редні об’єкти цих злочинів різні. Об’єктом терористичного акту є ос­нови громадської безпеки, а масові заворушення посягають на гро­мадський порядок.

По горизонталі безпосередні об’єкти можна поділити на основні та додаткові, наприклад, основним об’єктом розбою є право власності, а до-датковим — життя та здоров’я особи. Деякі вчені вважають за необхідне виділяти, крім основних і додаткових, так звані факультативні об'єкти. Проте ознаки складу конкретного злочину не можуть бути факультатив-ними, вони завжди обов’язкові. Та обставина, що те чи інше конкретне злочинне діяння^азом з основним або додатковим об’єктом іноді посягає на якісь інші соціальні блага, не може слугувати підставою для визнання цих благ об’єктом злочину, оскільки вони не відображають специфіку складу злочину і не впливають на його кваліфікацію.

§ 3. Предмет злочину

Предметом злочину є речі, певні цінності матеріального світу, діючи на які особа посягає на блага, що належать суб’єктам сус­пільних відносин.

Своєрідність механізму заподіяння шкоди цінностям, що охороня-ються законом, полягає в таких випадках у тому, що злочинний вплив на певні предмети матеріального світу призводить до розриву впоряд-кованих і врегульований правом зв’язків між людьми з приводу цих предметів.

Предмет злочину має важливе значення , структурі складу злочину.

найістотніші риси конкретного суспільно небезпечного діяння шляхом зіставлення його з інформаційною моделлю, закріпленою у законі. П’и цьому без дослідження і встановлення властивостей предмета, у звязку з яким або з приводу якого вчиняється злочин, у ряді випадків обійтися не можна. ТІ, у випадку притягнення особи ^відповідаль-ності за ст. 307 необхідно довести наявність у її діях злочинного пово-дження з наркотичними засобами або психотропними речовинами. Тому включення предмета до комплексу ознак складу злочину забез-печує повноту його моделювання і в кінцевому підсумку — успішне вирішення завдань кваліфікації.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 93

Предмет злочину є ознакою складу злочину, що містить специфіч-ну інформацію, необхідну для правової оцінки злочину. У ряді випад-ків він є обов’язковою (конструктивною) ознакою об’єкта злочину пе-вного виду. Предмет злочину слід відрізняти від знарядь злочинних дій. Якщ? предмет злочину — це те, на що впливає злочинець, то зна-ряддя — це предмети, за допомогою яких вчиняється злочинне діяння. Як і безпосередній об’єкт, предмет злочину може бути критерієм роз­межування схожих злочинних діянь. Наприклад, за цим крите.ієм роз­різняють розкрадання чужого майна шляхом шахрайства (ст 190) від злочину, передбаченого ст. 192 (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою).

Предметом шахрайства є майно, яке на момент його протиправно­го заволодшня перебувало у володінні потерпілого, а предметом зло-чину, передбаченого ст. 192 КК, — майно або його еквівалент, які ма-ли бути передані його власником юридичній або фізичній особі в рахунок виконання своїх зобов’язань абГплатежів зазначеним особам.

Предмет посягання може бути також одним із критеріїв розмежу-вання кримінально караної контрабанди і контрабанди як адмшістра-тивного проступку.

Ті чи інші ознаки предмета посягання можуть бути пом’як-шуючими або обтяжуючими обставинами злочину або перетворювати його на кваліфікований вид. Наприклад, викрадення документів утво-рює склад злочину, передбаченого ч. 1ст. 357; викрадення особливо важливих документів кваліфікується за ч. 2 ст. 357 КК.

Правильне встановлення ігредмета злочину, як і його безпосеред-нього об’єкта, сприяє сувором.^ додержанню законності у ході розгля-ду судами кримінальних справ

_{Розділ VIII}

ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ