§ 1. Поняття та характерні ознаки множинності злочинів

Нерідко особа водночас чи протягом певного часу вчиняє кілька злочинів. Усі такі випадки охоплюються одним загальним по-няттям «множинність злочинів». Чинний кримінальний закон не кори-стується цим поняттям, але форми (види) множинності злочинів ви-значені у ньому під назвою Розділу VII КК «Повторність, сукупність та рецидив злочинів». Поняття «множинність злочинів» вживається -теорії кримінального права, але визначення його неоднозначне. Біль шість авторів, які писали на цю тему, всі різновиди неодноразового вчинення злочинів зводять до трьох форм (видів) множинності: повто-рність, сукупність і рецидив злочинів.

Множинність злочинів має місце при вчиненні однією особою:

• одного й того ж злочину повторно;

• кількох (однорідних, тотожних чи різнорідних) злочинів, описа-них у різних статтях Особливої частини Кодексу;

— нового злочину після засудження за раніше вчинений злочин. Множинність злочинів впливає на кваліфікацію таких злочинів, її

також враховує суд, призначаючи покарання. Поняття «множинність злочинів» вживається у теорії кримінального права як родове (загаль-не) поняття, яким охоплюються всі різновиди неодноразово вчинених особою злочинів.

Отже, множинність злочинів — це вчинення однією і тією ж осо-бою або у співучасті кількома особами кількох злочинів, кожний з яких визначено в законі як окремий самостійний склад злочину.

Оскільки множинність злочинів складається з одиничних (єдиних) злочинів, доцільним буде визначити основні ознаки одиничного злочину.

§ 2. Одиничний злочин

В Особливій частині Кодексу виписані окремі склади зло-чинів, у кожному з яких, як правило, зазначені єдине діяння, єдина фо-рма вини і єдиний наслідок. Таку законодавчу конструкцію кримша-льно-правовоі- норми прийнято називати простим, або основним,

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 179

складом злочину на відміну від кваліфікованого складу злочину, який за певних обставин обтяжує простий склад злочин?, виписаний в окремій частині тієї ж статті. Одиничні злочини найчастіше трапля-ються ’ судовій практиці.

Обєктивна сторона суспільно небезпечної поведінки особи в де­яких статтях закону представлена двома обов’язковими діями, які пов’язані між собою єдиною метою і створюють одиничний злочин. Наприклад, розбій містить дві дії — насильство над людиною і захоп-лення майна, обидві ці дії в єдності створюють один склад злочину — розбій (ст. 187 КК).

Деякі склади злочинів виписані в законі з альтернативними діями, вчинення будь-якої з них створює закінчений злочин. Наприклад, від-повідно до ч. 1 ст. 307 КК злочином вважається незаконне виробницт-во, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збування наркотичнГзасобів, психотропних речовин або їх аналогів. Для наявності цього складу злочину достатнім є вчинення винною особою однієї із зазначеними.

Кілька дій входять до об’єктивної сторони й одиничного злочину, так званого складного, яким охоплюються також і діяння, які самі по собі створюють самостійний злочин. Складним злочином, зокрема, є терористичний акт. Цей склад злочину включає дії, пов’язані із заподі-янням під час нападу терориста (терористів) смерті, тілесних ушко-джень, заволодіння майном тощо. Такі дії кваліфікуються лише за ст. 258 КК, і додаткової кваліфікації ще й за статтями про злочини проти особи та власності не потребують.Одиничний злочин може бутий вигляді так званого продовжуваного, або триваючого, злочину.

Продовжуваним злочином вважається вчинення кількох тотожних дій, які мають єдиний намір і об’єднані єдиною спільною метою. То-тожність дій означає дворазове або багаторазове вчинення дій однако-вим способом, які пов’язані з досягненням щоразу певної частини од-норідного наслідку. Наприклад, неодноразова протягом певного часу крадіжка з заводу різних деталей і вузлів з метою зібрати з них мото-

Триваючим злочином вважають діяння (дія або бездіяльність), з початку вчинення яких винний увесь час перебуває у так званому зло­чинному стані, точніше у стані безперервного здійснення злочину до момент, явки з повинною або до моменту його затримання. Це такі, зокрем? дії, як незаконне зберігання вогнепальної з^рої (ст. 263), ух. лення від призову на строкову військову службу (ст. 335), дезертирст-во (ст. 408 КК). Наприклад, військовослужбовець, який вчинив дезер-тирство, перебуває у стані безперервного здійснення цього злочину

180 Р. В. БЕРЕШ А

протягом ’сього часу незаконної відсутності його у військовій частині. З цим повязана і така особливість триваючого злочину - строк дав-ності притягнення до кримінальної відповідальності щодо цього зло-чину обчислюється не від часу його вчинення, а від часу припинення злочину з волі винного (явка з повинною) або внаслідок його затри-мання.