78 Р. В. Вереша

дії (таємне викрадення), однак нічого не сказано про суб’єкта злочину, форму вини й інші ознаки цього складу. Усі ці ознаки мають загаль-ний характер і тому закріплені в нормах Загальної частини КК Украї-ни, до яких і потрібно звертатися. Наприклад, зі змісту ст. 18, 19 і 22 КК України випливає, що суб’єктом крадіжки може бути липю ос.дна особа, що досягла 14-річного віку. Порівняльний аналіз ст. 24 і ст 185 КК України свідчить, що крадіжка як діяння, свідоме і цілеспрямоване на одержання наживи, може бути вчинена лише з прямим умислом. Вивчаючи місце розташування ст. 185 КК України у системі Особли-вої частини КК України (розділ VI «Злочини проти власності»), слід зробити висновок, що об’єктом крадіжки є відносини власності.

Склад злочину необхідно відмежовувати від самого злочину, оскі-льки вони не збігаються, а лише співвідносяться між собою як явище (конкретний злочин) і юридичне поняття про нього (склад конкретно­го виду злочину). Злочин — це конкретне суспільно небезпечне .іяння (наприклад, крадіжка, вчинена громадянином І. 17 січня 2004 р з ма-газину села Кулики), вчинене у певних обстановці, часі й місці, що відрізняється безліччю особливостей від усіх інших злочинів цього виду (наприклад, вчинене вперше, шляхом обману було усунуто охо-рону, запори знищені за допомогою злому тощо).

Склад же злочину являє собою юридичне поняття про злочини пе­вного ви’у (склад крадіжки, убивства, зґвалтування, грабежу тощо), у якому обєднані найбільш істотні, найбільш типові /універсальні їх ознаки. Тому, наприклад, крадіжки, вчинені різними особами, завжди відрізняються тією чи іншою мірою одна від одної особливостями, ^ склади цих крадіжок є тотожні, однакові.

Виходячи з цього можна зробити висновок, що обсяг ознак злочи-ну і складу злочину є різним. З одного боку, обсяг ознак злочину ши-рніе за обсяг ознак складу, оскільки останній містить лише найбільш загальні, типізовані, тобто властиві всім злочинам певного виду, озна-ки. З другого — склад злочину ширший за кожний конкретний злочин, бо він містить ознаки не одного конкретного злочину, а ознаки ВСІХ злочинів певного виду.

Поряд зі складом конкретного злочину в тео.ії кримінального пра-ва виі™ загальне „„1™ складу злочинА,^™ ^ загальне поняття складу злочину ґрунтується на теоретичному узагальненні всіх типізованих ознак, властивих всій сукупності складів конкретних злочинів. Отже, це не законодавче, а теоретичне поняття. ’ ньому узагальнено ознаки, що ха,актеризують об’єктивні та субєктивні ознаки всіх складів злочинів передбачених чинним кримінальним за-конодавством.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 79

Різним є практичне призначення понять загального і конкретного складів злочинів. Загальне поняття складу злочину як наукова абстра-кція є засобом пізнання конкретних складів, містить рекомендації з їх конструювання, дозволяє здійснювати їх наукову класифікацію. Конк-ретний же склад злочину містить всі описані в законі ознаки певного виду злочинів. Тому встановлення цих ознак у суспільно небезпечних діях особи свідчить, що вона вчинила злочин.

Викладене дозволяє зробити такі важливі висновки:

1. склад злочину являє собою визначену сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, що характеризують конкретне суспільно небезпе­чне діяння як злочинне;

2. тільки в кримінальному законі встановлюється сукупність зазна-чених ознак;

3. перелік складів злочинів, передбачених законом, є вичерпним;

4. у складі злочину визначається характер відповідальності за вчи-нений злочин.

У науці кримінального права вчення про склад злочину посідає особливе місце. Це пояснюється як його значущістю для вирішення питань про злочинність і незлочинність діяння, правильної кваліфіка-ції вчиненого і точного застосування закону, так і тим, що в рамках самого вчення про склад злочину вивчаються і розвиваються всі осно­вні інститути кримінального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України «підставою кримінальної від-повідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом». У цій нормі відзеркалено найважливіше значення складу злочину для законності й обгрунтованості кримінальної відповідальності: тільки сукупність усіх передбачених законом ознак складу (і жодні інші обставини) може бу-ти підставою кримінальної відповідальності.

Таким чином, склад злочину є єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності: встановлення його ознак у конкретно-му суспільно небезпечному діянні особи означає, що є все необхідне для кримінальної відповідальності. Тим самим склад злочину визначає і межі розслідування, оскільки основним завданням слідства саме і є встановлення об’єктивних і суб’єктивних ознак складу злочину.

Важливе значення складу злочину полягає і в тому, що він дозво-ляє провести, по-перше, чітке розмежування між злочином і проступ-ком^тобто незлочинним суспільноіебезпечним діянням; пТдруге, відмежувати один злочин від будь-якого іншого (наприклад, крадіжк-від грабежу, зловживання владою або службовим становищем від пе ревищення влади або службових повноважень).