90 Р. В. Вереша

льної суті злочину, зокрема характеру і ступеня його суспільної небез­печності. Залежно від об’єкта злочинних посягань побудована Особ-лива частина КК.

Дослідження цінностей, на які посягають суспільно небезпечні ді-яння, є також одним із ШЛЯХІВ подальшого вдосконалення криміналь­ного законодавства. Так, дослідження ієрархії соціальних цінностей дає змогу вирішити проблему створення чіткої системи та архітектоні-ки кримінального законодавства. Виявлення незахищених кримшаль-ним законом соціальних цінностей дає підстави для прийняття відпо-відного кримінального закону, і встановлення об’єкта злочинних діянь у сукупності з іншими елементами складу злочину дає змогу визначи-ти вид конкретного злочину.

Юридичне значення об’єкта злочину полягає насамперед . тому, що вшТ обов’язковим елементом будь-якого складу злочину Отже вирішення питань кваліфікації злочину неможливо без дослідженн, його об’єкта.

§ 2. Класифікація об’єктів злочинів

В юридичній літе,атурі об'єкти злочинів поділяються (класифікуються) ш вертикалі як правило, на три групи: загальний об’єкт; родовий (іноді його називають груповим або спеціальним); безпосередній (у деяких джерелах - видовий).

Загальним об’єктом вважалася вся сукупність суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом (конституційний лад, еконо-мічна система, громадська безпека, правопорядок у цілому тощо). Од-нак практично вся сукупність суспільних відносин не може бути об’єктом як елемент складу злочину. Це, по суті, об’єкт кримінально-правової охорони, який не слід ототожнювати з поняттям об’єкта зло-чину. Отже, відсутні підстави для включення так званого загального об'єкта до вертикальної класифікації об’єктів злочинів. Ця класифі-кація, на наш. думку, включає лише два види об’єктів — родовий та

" Під родовим об’єктом злочин. слід розуміти соціальні цінності, на які посягає певна група злочинів^Родові^об’єкт відображає характе-суспільної небезпечності певної групи злочинів, завдяки чому викори стовується як критерій об’єднані окремих складів злочинів у групи і подальше розміщення такіж груп в Особливій частині КК. За таким принципом побудована вся система Особливої частини, за винятком двох глав: XVII «Злочини у сфері службової діяльності» і XIX «Злочи-

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 91

ни проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)», конструкція якиТпобудована насамперед з урахуванням суб’єкта злочину та родового об’єкта.

Родовий об’єкт злочинів найчастіше зазначається у назві глави Особливої частини КК. Наприклад, главу XVIII названо «Злочини проти правосуддя». Родовим об’єктом тут виступають саме ці соціа-льні цінності, тобто такий стан суспільних відносин, який забезпечує впорядковані відповідно до чинного законодавства відносини у сфері здійснення правосуддя. Іноді .одовий об’єкт злочину вказано в самій нормі кримінального злочину Так, у ч. 1 ст. 401 як родовий об’єкт військових злочинів зазначений порядок несення або проходження військової служби.

Якщо родовий об’єкт злочину дає можливість встановити групову належність конкретного діяння, індивідуальні його ознаки визнача-ються безпосереднім об’єктом посягання. Під безпосереднім об’єктом слід розуміти соціальні цінності, на які посягає конкретна злочинна дія або бездіяльність. Від об’єкта як елементу складу злочину безпосеред-ній об’єкт відрізняється тим, що його компонентами є лише суб’єкти та блага. Предмет злочину не входить у безпосередній об’єкт і утво-рює окремий клас ознак.

Із родовим безпосередній об’єкт найчастіше співвідноситься як ча-стка та ціле. Але іноді вони збігаються за обсягом. Так, і родовим, і безпосереднім об’єктом вбивства є життя людини. У певних випадках кілька злочинів мають один безпосередній об’єкт. Наприклад, безпо-середнім об’єктом розкрадань чужого майна шляхом крадіжки, шах-райства, привласнення або розтрати є відносини власності; об’єктом злочинів, передбачених статтями1121, 122, 125 - здоров’я людини.

У деякиІ статтях КК безпосередній об’єкт зазначається у законі. Так, наприклад, у ст. 111 як безпосередній об’єкт державної зради за-значено суверенітет, територіальну недоторканність, обороноздат-ність, економічну та інформаційн’ безпек? України.

Найчастіше безпосередній обєкт тог, чи іншого злочину встанов-люється шляхом тлумачення закону. Так. у ст. 227 йдеться про випуск або реалізацію недоброякісної продукції Це дає підстави д£ виснов-ку, що безпосереднім об’єктом цього злочину є права й інтереси спо-живачів на отримання доброякісної, тобто такої, що відповідає встано-вленим стандартам, нормам, правилам та технічним умовам продукції.

Безпосереднім об’єктом зТочину можуть бути ріні видіТнУйваж-ливіших соціальних цінностей. Безпосередній об’єкт злочину є конс­труктивною (обов’язковою) ознакою будь-якого складу злочину. Його точне встановлення при кваліфікації діяння обов’язкове.