Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
кримінальне право.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

82 Р. В. Вереша

ризують суб’єктивн. сторону), а також ознаки спеціального суб’єкта злочину і деякі інші

Наведений розподіл ознак складу на обов’язкові та факультативні має важливе значенні бо сприяє більш глибокому з’ясуванню складів окремих злочинів і їх відмежуванню від суміжних Наприклад, відкри-тий спосіб викрадення майна при грабежі (ч. 1 ст. 186 КК України) є обов’язковою ознакою цього складу; а в п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, при вбивстві розгляда-ється як кваліфікуюча ознака.

Якщо розглян’ті ознаки в статтях Особливої частини КК не перед-бачені ні як обовязкові, ні як кваліфікуючі, то вони на кваліфікацію злочину не впливають і можуть відігравати тільки роль обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання і враховуються при його при-значенні (наприклад, п. 12 ст. 67 КК України передбачає як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину загальнонебезпечним шо-собом).

§ 3. Види складів злочинів

Виділення окремих видів складів злочинів (їх класифіка-ція) має важливе значеная для пізнання окремих складів злочишв і встановлення їх істотних ознак і в кінцевому підсумку — для точної квалі:ікації злочину. Склади можна класифікувати за різними крите­ріями за ступенем суспільної небезпечності; за структурою, тобто за способом опис. ознак складу в законі; за особливістю законодавчого конструювання

Суспільна небезпечність злочину — це антисоціальна властивість, що об’єктивно існує, зумовлена всією сукупністю його негативних ознак, що свідчать про реальну можливість заподіяти шкоду охороню-ваним кримінальним законом суспільним відносинам. Причому слі-відрізняти суспільну небезпечність як закріплену в законі певну нор мативну абстракцію і небезпечність конкретно вчиненого злочину. У кримінальному законі вона закріплюється лише як можливість (здат-ність) заподіяння шкоди, а при вчиненні конкретного злочину ця мож-ливість перетворюється на дійсність і характеризує суспільну небезпе­чність саме цього злочину.

За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) розрізняють: 1) простий (іноді його називають «основний») склад злочину — він містить основні ознаки злочину і не містить ні обставин, що пом’як-шують, ні таких, що обтяжують (кваліфікуючих). Наприклад, у ч. 1

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 83

ст. 185 КК України дається визначення крадіжки як таємного викра-дення чужого майна (без таких, що пом’якшують чи обтяжують пока-рання обставин); 2) склад злочину з обставинами, що пом’якшують (так званий привілейований склад), що характеризується обставинами, які значною мірою знижують суспільну небезпечність і караність пев-ного виду злочину (наприклад, умисне вбивство, вчинене в стані силь-ного душевного хвилювання (ст. 116 КК України) або вбивство при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України); 3) склад із кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують відповіда-льність і впливають на кваліфікацію.

Прикладом кваліфікованого складу можна вважати ч. 2 ст. 185 КК України, тобто крадіжку, вчинену повторно або за попередньою змо-вою групою осіб; 4) склад з особливо обтяжуючими (особливо квалі-фікуючими) обставинами, тобто такими, які надають злочину особли-ву суспільну небезпечність. Наприклад, крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою (ч. 5 ст. 185 КК України).

За характером структури складів, тобто за способом опису їх ознак безпосередньо в законі, усіх їх можна поділити на прості та складні.

До простих складів належать ті, які містять ознаки одного суспіль-но небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт. Прикладом прос­тих складів є умисне убивство (ч. 1 ст. 115 КК України), грабіж (ч. 1 ст. 186 КК України).

Складним вважається склад, законодавчу конструкцію якого обтя-жено якими-небудь обставинами. Тому складними слід визнати склади з двома об’єктами (розбій — ст. 187 КК України), із двома діями (са-мовільне присвоєння владних повноважень або звання посадової осо-би, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь — ст. 353 КК України), із двома формами вини (умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого - ч. 2 ст. 121 КК України).

До числа складних відносять також і альтернативні склади, об’єктивна сторона яких може виражатися в кількох діях чи способах дії, або в різних наслідках. Наприклад, державну зраду в ст. 111 КК України визначено як злочин, що може бути вчинений шляхом пере-ходу на бік ворога в умовах воєнного стану або в період воєнног-конфлікту, шпигунства, надання іноземній державі, іноземній органі зації або їх пре.ставникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України; Кожна з названих дій утворює об’єктивну сторону за-значеного злочину.

У той же час склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 277 КК України, припускає відповідальність за умисне руйнування або пошкодження