§ 1. Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину

Об’єктивна сторона складу злочину завжди пов’язана із зовнішнім виявом суспільно небезпечної і протиправної поведінки особи у формі дії або бездіяльності, яка супроводжується певним пси-хічним станом такої особи. Це вольова поведінка, яка завдає або за-грожує завдати шкоди тим чи іншим цінностям, які охороняються кримінальним законом. Нагадаємо, що злочином визнається лише сус­пільно небезпечне діяння людини і не може визнаватися думка або бажання.

Небезпечне діяння (дія або бездіяльність) особи вважається злочи-ном, якщо воно описано у кримінальному законі і тим самим стає своєрідним фундаментом конструкції складу злочину. У диспозиції статей Особливої частини КК майже завжди описані саме ознаки об’єктивної сторони конкретного складу злочину.

Об'єктивна сторона складу злочину— .е сукупність ознак, що ха-рактеризують зовнішню сторону злочину Характерними ознаками об’єктивної сторони, які властиві майже всім складам злочину, вва-жаються: 1) суспільно небезпечне діяння особи; 2) таке діяння, вчине-не певним способом, у певний час, у певному місці із застосуванням певних предметів, знарядь або засок; 3) таке діяння заподіює аб-створює загрозу заподіяти суспільно небезпечні наслідки; 4) між сус пільно небезпечним діянням і наслідками має бути причинний зв’язок. Але не всі зазначені ознаки об’єктивної сторони входять до кожного складу злочину, а тому й не всі мають значення для кваліфікації.

У теорії кримінального права зазначені вище ознаки поділяються на обов’язкові та факультативні. Обов'язковими ознаками об’єктивної сторони складу злочину вважаються: суспільно небезпечне діяння, йо-го наслідки (загроза їх настання). Ці ознаки визначені в законі або ви-плив.ють з його змісту і мають бути встановлені при кваліфікації зло-

Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину (час, місце, спосіб вчинення злочину, використані знаряддя та засоби вчи-нення злочину) мають подвійне значення. Для одних складів злочину

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 95

вони є обов’язковими, якщо зазначені у диспозиції конкретної статті або її частині, для інших — необов’язковими, оскільки вони не вказані у диспозиції статті і не впливають на кваліфікацію злочину. Напри-клад, особливість способу дій у багатьох випадках є обов’язковою ри-сою об’єктивної сторони відповідного злочину. Так, у законі виписано різні способи розкрадання чужого майна: крадіжка — таємне викра-дення чужого майна (ч. 1 ст 185), грабіж-відкрите викрадення май-на (ч. 1 ст. 186), шахрайство - це заволодшня чужим майном шляхом обману чи зловживання довір’ям (ч. 1 ст 190). В іншому випадк-обов’язковою ознакою, скажімо, однієї з форм такого злочину, як дер жавна зрада, є перехід на бік ворога в .мовах воєнного стану або в пе-ріод збройного конфлікту (ч. 1 ст. 111)

При викладенні в законі ознак об’єктивної сторони складу злочин-використовуються .ізні форми. Найчастіше у диспозиції вказуються пе вні ознаки діяння Наприклад, погроза вбивством, насильством або знищенням майна щодо судді, а також щодо його близьких родичів у зв’язку з діяльністю судді (ч. 1 ст. 377 КК). Іноді в законі названо лише діяння, зокрема, «ухилення від призову на строкову військову службу (ст 335 КК), а у диспозиціях так званих матеріальних складів злочин. визначається не лише діяння, а й його наслідки. Так, відповідно до ст 276 КК злочином вважається порушення працівником транспорту пра-вил безпеки руху та експлуатації транспорту, якщо це спричинило не-безпеку для життя людей або настання шшігх тяжких наслідків.

Багатьом складам злочину властиве посягання на той самий об’єкт, та сама форма вини, ті самі ознаки суб’єкта злочину. Об’єктивна сто-рона кожного складу конкретного злочину майже завжди різна, і тому є головним критерієм розмежування окремих конкретних злочинів Виявлення усіх ознак об’єктивної сторони скла.у злочину сприяє встановленню вини особи у вчиненому нею злочині