114 Р. В. Береш а

Медичним критерієм є психічний розлад. У законі медичний критерій не конкретизований Наука до медичного критерію відносить хронічні або тимчасові хворобливі розлади психічної діяльності непсихотичного рівня (так звані межові психічні розлади або психічні аномалії), важливою хара-ктеристикою яких є кількісне обмеження здатності сприймати свідомо свої дії (наприклад, психопатія, неврози, фізіологічний афект тощо).

Таким чшіом, обмежена осудність- це кримінально-правова кате-горія, яка характеризує психічний стан особи під час вчинення злочину, обов’язковою ознакою якого (стану) є суттєве обмеження внаслідок хро-нічного або тимчасового розладу психічної діяльності (непсихотичний рі-вень) здатності особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і/або керува-ти ними за якісного збереження критичної функції свідомості.

При цьому слід зазначити, що будь-який психічний розлад межового характерний не позбавляє особу здатності усвідомлювати та керувати своїми дІями, певною мірою обмежує цю здатність, але не будь-який сві-дчить про обмежену осудність. ІншимГсловами, обмежена здатність ус-відомлювати свої дії або керувати ними за певних хворобливих розладів психіки (непсихотичного рівня), як правило, не повинна щентифікуватися з обмеженою осудністю. Для визнані особи обмежено осудною недоста-тньо встановити в неї хворобливий розлад психічної діяльності непсихо-тичного рівня, потрібно, щоб хворобливі вияви істотно вплинули на пове-дінку особи і зумовили злочинний характер діяння.

Обмежена осудність не скасовує кримінальної відповідальності, її правова природа полягає у тому, що вона є пом’якшуючою покарання обставиною, що передбачена самостійною нормою Загальної частини КК України Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може слугувати підставою для застосу-вання примусових заходів медичного характеру, тобто суд взагалі мо-же відмовитись від призначення покарання особі, визнаної обмежено осудною стосовно вчиненого нею злочину.

§ 3. Неосудність та її кримінально-правове значення

До осіб, визнаних неосудними щодо вчиненого ними сус­пільно небезпечного діяння, можуть бути застосовані примусові захо-ди медичного характеру з метою їх обов’язкового лікування, а також запобігання вчиненню ними суспільно небезпечних діянь.

Юридичний (психологічний) критерій неосудності має дві ознаки: 1) інтелектуальна, тобто нездатність особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність); і 2) вольова, тобто нездатність особи керувати своїми діями (бездіяльністю).

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 115

Інтелектуальна ознака психологічного критерію неосудності пе­редбачає відсутність в особи здатності усвідомлювати як фактичн. сторону діяння, так і його соціальний сенс (суспільну небезпечність) Вольова ознака психологічного критерію неосудності передбачає не­здатність особи керувати своїми діями (бездіяльністю).

Ці характеристики тісно пов’язані між собою, оскільки і свідо­мість, і воля — це вияв психічної діяльності людини. При цьом-функція вольової діяльності людини завжди здійснюється під конт ролем її свідомості. Серйозні порушення свідомості, як правило, призводять до ураження вольової діяльності. Таким чином, ознаки психологічного критерію неосудності в реальному житті переважно збігаються.

Отже, завжди, коли особа не усвідомлює своїх дій, вона не може і керувати ними. Однак зафіксовані випадки, коли особа усвідомлює свої дії (бездіяльність), але не може керувати дими (наприклад, піро-ман не може утриматись від підпалювання, клептоман - від крадіжок, розуміючи при цьому фактичну сторону своєї поведінки). Тому за за-коном достатньо однієї ознаки (інтелектуальної чи вольової) для наяв-ності психологічного критерію неосудності.

Якими ж обставинами обумовлює закон можливість наявності психо-логічного критерію неосудності? Такими обставинами є наявність у особи психічного захворювання. Саме психічна хвороба особи, що вчинила сус-пільно небезпечне діяння, є медичним критерієм неосудності.

Закон дає узагальнений перелік таких хвороб:

1. хронічне психічне захворювання;

2. тимчасовий розлад психічної діяльності;

3. недоумство;

4. інший хворобливий стан психіки.

Цими категоріями охоплюються всі відомі науці хворобливі розла-ди психіки. Зі змісту медичного критерію випливає, що нехворобливі розлади психічної діяльності не мають виключати осудність. Прикла-дом тимчасової нехворобливої зміни психіки може слугувати стан афекту (дуже великого душевного хвилювання). У людини в стані та-кого короткочасного нервового збудження звужена свідомість і обме­жені можливості керувати своїми діями. Однак фізіологічний афект н-є хворобливим розладом психіки, а тому не може бути критерієм не осудності. Вчинення злочину в стані афекту враховується лише як ознака привілейованих складів вбивства і умисного заподіяння тяжко­го тілесного ушкодження ст. 116, ст. 123 КК України. Для наявності медичного критерію достатньо одного із згаданих видів психічних розладів.