36 Р. В. Вереша

Тому одна норма може бути сконструйована з окремих структурних частин, які містяться у різних статтях кримінального закону або навіть у різник галузях права чи в якихось шдзаконних актах (наприклад, ін-струкції з правил техніки безпеки якогось підприємства)

Об’єднати ці структурні елементи правової норми, використов.ю­чи лише прийоми Оологічного тлумачення, практично неможливо

Системне тлумачення - це з’ясування змісту відповідного поло-ження кримінального закону зіставленням його з іншими положення-ми даного чи будь-якого іншого закону, визначення юридичної приро-ди та місця цього положення в системі кримінального права, а іноді і в усій національній правовій системі.

Цей прийом використовується законодавцем, теорією і практикою перш за все для систематизації норм Загальної та Особливої частин КК, для визначення родових об’єктів злочинів, для розмежування су-міжних складів злочинів за родовим та безпосереднім об’єктами тощо, а також для визначення меж правового регулювання певного інститут-кримінального права (наприклад, меж правового регулювання інститу тів, пе:едбачених статтями 2, 16 29 КК). Такий аналіз детермінує ви-сновки а) що ст. 2 передбачає підстави відповідальності за закінчений злочин, вчинений лише однією особою (не у співучасті); б) що норми Особливої частини описують усі злочини лише як закінчені злочини; в) що підстави відповідальності за незакінчений злочин додатково до ст. 2 передбачає ще й ст. 16; г) що підстави відповідальності за вчи-нення злочину у співучасті додатково регламентує ще й ст. 29 тощо.

Історичне тлумачення - це з’ясування змісту закону в різних ас­пектах: з урахуванням ретроспективного та сучасного обсягу криміна-льно-правового регулювання однойменним інститутом; з урахуванням умов, що формували кримшалізащю певного суспільно небезпечного діяння та подальшу зміну обсягів даної кримшалізащї, наприклад, ни-ні діюча редакція ст. 212 (ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів) виникла внаслідок неодноразових змін і допо-внень раніше діючої аналогічної норми, які були обумовлені процесом становлення нової фінансової системи та зміни форм власності.

Історичне тлумачення виявляється й у встановленні обсягів право-вого регулювання певним інститутом та його колишнім аналогом, -також взаємозв’язків його з інститутами, що існували раніше, напри клад, з інститутом аналогії к8имінального закону, якийформально іс-

^Щ™^—^^^о_Щ за обсягом кола суспільно не­безпечних діянь, що охоплюються певною кримінально-правовою но-рмою, поділяються на буквальне, поширювальне, обмежувальне.

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 37

Буквальне тлумачення є основним серед названих видів і полягає у з’ясуванні зміст. кримінально-правової норми у точній відповідності

Поширювальне тлумачення полягає у наданні дії закону ширших меж, ніж це безпосередньо випливає з буквального тлумачення кримі-нально-правової но.ми, оскільки певні аспекти цього діяння розумі-ють контекстуально До того ж певні аспекти кримінального діян-ня можуть виникати реально й після прийняття закону.

Обмежувальне тлумачення полягає у наданні дії закону вужчих меж, ніж це передбачає буквальний зміст певної кримінально-правової норми. Наприклад, ст. 304 КК «Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність» передбачає, виходячи з буквального тлумачення закону, відповідальність за цей злочин і неповнолітніх осіб віком від 16 років. Однак логічне тлумачення детермінує висновок про те, що в цій нормі законодавець охороняє нормальний фізичний і моральний розвиток неповнолітніх від дій тих осіб, в яких основи такого розвитку вже сформовані, тобто від повнолітніх осіб (після 18 років).