246 Р. В. Вереша

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, по-єднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. У ході вивчення обставин, що виключають злочин-ність діяння, вже йшлося про виконання особою спеціального завдан-ня з попередження чи розкриття злочинної організації шляхом прони-кнення до таких угруповань. Тому лише зазначимо, що виконання такого складного завдання може бути поєднане з вимушеною участю особи, яка виконує спеціальне завдання, в діях зазначених злочинних угруповань, пов’язаних з вчиненням злочинів.

Нагадаємо також, що така особа підлягає кримінальній відповіда-льності лише за вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно і пов’язаного з насильством над потерпілим, або також злочину, вчиненого умисно і пов’язаного з припиненням тяжкого тілесного ушкодження потерш-лому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків.

Виконання зазначеного вище спеціального завдання, поєднаного з вчиненням б’дь-якого з цих двох видів злочинів, вважається обстави-

^ Об^ЖЖ.п. покарання. у _ст. 67 КК названо 13 обставин, які обтяжують покарання. Перелік цих обставин є вичерп-ним, і розширеному тлумаченню не підлягає. Обставинами, які оія-жують^Рпока_Ргня,в^Уизн1ться:

1. Вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів. Зазначена обставина, як правило, свідчить про більшу суспільну небезпечність вин- ного порівняно з особою, яка вчинила відповідний злочин вперше. Ця об- ставина має місце незалежно від того, чи був раніше вчинений тотожній або різнорідний злочин, що відображається у формулі кваліфікації, чи бу- ла така особа засуджена за раніше вчинений злочин, чи не була. Сам факт вчинення нового злочину є обставиною, що обтяжує покарання.

При цьому повторністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, виписаних в одній або різних статтях Особ-ливої частини Кодексу, за жоден з яких вона не була засуджена. Реци-дивом же злочинів визнається вчинення нового будь-якого умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Водночас якщ-за вчинення попереднього злочину особа була у встановленому зако ном порядку звільнена від кримінальної відповідальності або суди-мість за такий злочин вже знята чи погашена, факт вчинення такого злочину не може вважатися обставиною, що обтяжує покарання.

2. Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, організо­ ваною групою чи злочинною організацією. Це дуже небезпечні форми

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. Загальна частина 247

співучасті у злочині. Вони різняться між собою переважно ступенем зорганізованою (стійкості), пов’язаної зі спільним вчиненням злочин-(злочинів). Ці форми співучасті у злочині різняться і кількісною озна кою. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його було виконано двома або більшою кількістю осіб.

Про співучасть у формі вчинення злочину організованою групою та злочинною організацією можна говорити, якщо у вчиненні злочину (злочинів) брали участь як мінімум три або п’ять осіб відповідно. При призначенні покарання учасникам злочинного угруповання суд має індивідуалізувати вид і розмір покарання кожному з таких учасників з урахуванням його участі в досягненні мети злочинного угруповання та ступеня небезпеки його конкретних дій.

При цьому організатор (керівник) організованої групи та злочинної організації підлягають відповідальності за всі злочини, вчинені таким угрупованням, якщо вони охоплювалися його умислом. Інші учасники організованої групи підлягають відповідальності за злочини, у підго­ товці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них.

3. Вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної во-рожнечі або розбрату. Такі злочини дуже небезпечні, оскільки вони пов’язані з ворожим ставленням до особи (кількох осіб), нації чи раси в цілому або до іновірців, а також з розладом, міжусобицями між окремими націями або іновірщми. Таким злочині часто властива дика ненависть, нелюдська жорстокість і лютість до потерпілого (потерпілих) як предста-вників певної нації, раси, релігії. Така властивість виявляється в убивстві, насильстві, погромах тощо. Все це обтяжує відповідальність і має бути враховано судом при призначенні покарання за вчинення таких злочинів. Зазначимо, що порушення рівноправності громадян залежно від їх расо-вої, національної належності або ставлення до релігії виписано в законі і як окремий склад злочину (ст. 161 КК).

4. Вчинення злочину ’ зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обії'язку. Пщ виконанням службового "обов’язк-розуміють діяльність посадової або службової особи зі здійснення по кладених на неї повноважень. ,им поняттям охоплюється і діяльність

пТд^п^гю ві= ^££^£їїі’^ ВиконТнняТромадського обов’язку - це здійснення покладених на особу колективом або певною правомірною групою громадян постій-них або тимчасових обов’язків охороняти їхні інтереси в державних органах чи виробничих колективах (член профсоюзу черговий на час проведення колективного відпочинку, контролер тощо). Цим поняттям