Глава 7

1. Ознаки адміністративного акта

Ключовими ознаками «адміністративного акта» є:

• індивідуальність (конкретність). Як зазначила Н. В. Александрова (щодо індивідуальних актів управління), ці акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин, їх головною рисою є конкретність, зокрема: «а) чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб’єктами адміністративного права, які видають такі акти; б) розв’язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань...;

в) чітка визначеність адресата — конкретної особи або осіб'»;

• його прийняття суб’єктом публічної адміністрації (адміністративним органом), тобто суб’єктом уповноваженим на здійснення адміністративної влади (на відміну від влади політичної/представницької чи судової). Оскільки характер влади є категорією функціональною, то адміністративним актом має вважатися, наприклад, рішення місцевої ради (представницького органу) про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення. Необхідно зауважити, що окремі адміністративні повноваження можуть отримувати не лише суб’єкти публічної адміністрації, а й інші суб’єкти: підприємства, установи, організації тощо;

• прямий вплив на приватних осіб, тобто зовнішня дія адміністративного акта. Ця ознака дозволяє відмежовувати адміністративні акти від внутрішньо спрямованих актів, наприклад щодо вирішення організаційних питань всередині публічної адміністрації.

Важливо відрізняти адміністративні акти від нормативних актів суб'єктів

публічної адміністрації та адміністративних договорів.

Основна відмінність адміністративних актів (зокрема таких, що зачіпають інтереси багатьох осіб) від нормативних актів суб’єктів публічної адміністрації полягає в тому, що адміністративний акт завжди має конкретних адресатів або адресатів, яких можна визначити за певними ознаками, і він стосується врегулювання конкретного випадку.

Щодо співвідношення прийняття адміністративних актів з такою формою публічного управління, як укладення адміністративних договорів, то необхідно виходити з того, що адміністративний договір — це угода двох або більше сторін, а адміністративний акт — це одностороннє волевиявлення. ¹

¹ Александрова Н. В. Класифікація правових актів управління / Н. В. Александрова// Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. — К. : Факт, 2003. — С. 151.

247

Фізичні та юридичні особи потребують захисту, насамперед у процедурі прийняття адміністративних актів, оскільки ймовірність негативного втручання у права та законні інтереси особи при односторонньому волевиявленні суб’єкта публічної адміністрації є досить високою.

2. Види адміністративних актів

За формою волевиявлення адміністративні акти можуть бути:

• письмовими;

• усними;

• вчиненими у формі дій.

За юридичними наслідками адміністративні акти можуть бути:

• правоуповноважуючими;

• зобов’язуючими;

• забороняючими;

• такими, що містять відмови^{1 2}.

За дією у часі адміністративні акти поділяються на:

• разові (наприклад рішення про виплату одноразової компенсації);

• постійні (наприклад ліцензія на зайняття певним видом господарської діяльності).

Цікавим у даному контексті е зарубіжний досвід. Наприклад, у доктрині ФРН^г адміністративні акти за змістом поділяють на постановляючі, установляючі (констатуючі), правовстановлюючі і такі, що розв'язують спір. Постановляючими є акти, що наказують, забороняють, дозволяють, відмовляють, обмежують, скасовують. Установляючими актами констатується певний стан. Правовстановлюючі акти встановлюють певні правовідносини (наприклад рішення про затвердження плану).

За характером дії щодо особи адміністративні акти поділяються на:

• обтяжуючі (несприятливі). Обтяжуючі акти невигідні для приватної особи і означають втручання в її права, відмову в задоволенні прохання про надання певних привілеїв, наприклад позбавлення ведійських прав чи відхилення заяви про надання дозволу на будівництво;

¹ Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. / ред. кол.: В. Б. Авер’янов (голова) та ін. — К.: Юридична думка, 2007. — Т. 1 : Загальна частина. — 2007. — С. 279.

² Рихтер И. Судебная практика по административному праву : учеб. пособ. / П. Рихтер, Г. Ф. Шупперт ; пер. с нем. — М.: Юристь, 2000. — С. 232—233.