251

■і його обгрунтуванням (мотивуванням), і доведення акта до відома адресатів та заінтересованих осіб.

Адміністративне оскарження можна розглядати як факультативну стадію, а можна — і як окремий вид адміністративної процедури. Перша позиція має право на існування, оскільки адміністративна скарга не виникає «відірвано» (незалежно) від провадження у «першій інстанції», тобто будь-якій скарзі передують інші стадії, зазначені вище. З іншого боку, зміна в адміністративному оскарженні суб’єктного складу, статусу учасників провадження, завдань дає підстави визнати адміністративне оскарження видом адміністративної процедури.

2. Етапи, процедурні дії, процедурні рішення

У процедурі прийняття адміністративних актів крім стадій доцільно виділяти й інші елементи, зокрема етапи, процедурні дії, процедурні рішення. Останніми розв’язуються окремі проміжні (етапні, часткові) питання у ході вирішення адміністративної справи.

Суб’єкт публічної адміністрації повинен застосовувати найпростіші засоби для досягнення результату і діяти своєчасно. Більшість адміністративних справ розглядається у простому порядку.

3. Суб'єктний склад процедури прийняття адміністративних актів

При визначенні суб’єктного складу процедури прийняття адміністративних актів необхідно виходити з того, що йдеться про вирішення справи, яка стосується конкретних приватних осіб, суб’єктом публічної

адміністрації. . .

Обов’язковим учасником процедури прийняття адміністративного

акта є фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства) або юридична особа, яких у адміністративно-процедурному праві часто називають приватна особа або просто особа.

У процедурному аспекті треба розрізняти такі категорії осіб:

• особа, яка звертається із заявою до суб’єкта публічної адміністрації, зокрема, за отриманням адміністративної послуги (заявник),

’ • особа, щодо прав та обов’язків якої приймається адміністративний акт за ініціативою суб’єкта публічної адміністрації (адресат),

• особа, яка вступає в адміністративне провадження за власною ініціативою або залучається за ініціативою суб’єкта публічної адміністрації, оскільки рішення у справі може вплинути на її законні інтереси (заінтересована особа);

Г лава 7

• особа, яка звертається в адміністративному порядку зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта публічної адміністрації (скаржник або оскаржувач).

Поняття «адресат» можна розглядати і в ширшому розумінні, адже після прийняття адміністративного акта за ініціативою заявника чи скаржника кожен із них стає адресатом.

Особливу увагу треба звернути на таку категорію учасників як заінтересована особа (особи) або зачеплені особи. Виокремлення цієї категорії учасників має місце в документах Ради Європи і безпосередньо в законодавстві багатьох країн. Зазначене є дуже важливим, оскільки участь заінтересованих осіб у провадженні дозволяє суб’єкту публічної адміністрації приймати менш конфліктні адміністративні акти (наприклад, при наданні дозволу на будівництво необхідно з’ясувати ставлення до такого будівництва сусідів — власників земельних ділянок). Це не лише прояв відкритості у прийнятті рішень публічної адміністрації, а й спосіб зменшення ймовірності наступного оскарження адміністративного акта.

Отже, суб єкт публічної адміністрації зобов’язаний вжити заходів щодо встановлення заінтересованих осіб, повідомити їх про початок провадження і право участі у ньому; надати їм можливість ознайомитися з матеріалами справи, подавати свої пояснення та зауваження у письмовій формі або вислухати цих осіб. У випадках, коли кількість учасників є значною, про початок провадження та суть справи можна повідомити через засоби масової інформації. У такому повідомленні треба зазначити порядок ознайомлення з проектом рішення, іншими матеріалами справи і порядок подання пояснень і зауважень заінтересованих осіб. До розгляду та вирішення справ, що стосуються суспільних інтересів, рекомендується залучати заінтересовані громадські організації¹. Рішення у справі суб’єкт публічної адміністрації зобов’язаний довести до відома всіх учасників провадження. У необхідних випадках таке рішення також має оголошуватися публічно.

Щоб брати участь в адміністративному провадженні приватна особа повинна бути правоздатною і володіти дієздатністю, тобто бути право- суб’єктною.

Приклад

Особа з іб-ти років має право на керування мотоциклом. Вона має право самостійно звертатися до відповідного суб'єкта публічної адміністрації за отриманням посвідчення на право керування даним видом транспортного засобу.

¹ Рекомендація № К (87) 16 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо адміністративних процедур, які зачіпають велику кількість осіб, від 17 вересня 1987 р.