Глава 11

в установленому цим законом порядку за погодженням із комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету.

Статтею 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено, що у 2009 р. кошти Стабілізаційного фонду спрямовуються на заходи відповідно до Закону України від 31 жовтня 2008 р. «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідками фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і а заходи за двадцятьма двома напрямами. Порядки використання коштів за цими напрямами встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Крім того Кабінету Міністрів України надано право, за погодженням із комітетами Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету, здійснювати перерозподіл напрямів використання коштів Стабілізаційного фонду та розподіл нерозподілених коштів Стабілізаційного фонду, а також за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони — щодо додаткового розподілу і перерозподілу напрямів, визначених п. 9 ч. 1 цієї статті.

Згідно з п. 1, 3 ч. 1 ст. 46 БК України, якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету України відповідно до зазначеної статті Кодексу з такими обмеженнями:

• витрати Державного бюджету можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені у проекті закону про Державний бюджет на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України;

• до прийняття закону про Державний бюджет на поточний період провадити капітальні видатки забороняється, крім видатків, пов’язаних з введенням воєнного чи надзвичайного стану, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, видатків, пов’язаних з капіталізацією банків, і видатків, що здійснюються із Стабілізаційного фонду.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 БК України витрати спеціального фонду бюджету мають постійне призначення, яке дає право провадити їх винятково в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно із законодавством, якщо законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Однак у ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та у проекті закону «Про Державний бюджет України на 2010 рік»,

поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України, спрямування коштів Стабілізаційного фонду на будівництво реабілітаційного центру на базі державного підприємства «Санаторій «Конча-Заспа» не передбачено, тому у Кабінету Міністрів України не було підстав для видання оскаржуваної постанови.

У висновку Міністерства юстиції України від 24 лютого 2010 р. щодо проекту оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України також зазначено про його невідповідність вищевказаним нормам законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України є протиправною, а тому повністю скасовується¹.

Незважаючи на традиційне правове, економічне та соціальне призначення публічної допомоги в системі приватноправових інструментів у діяльності суб’єктів публічної адміністрації, її надання може негативно позначатися на функціонуванні ринкового механізму попиту і пропонування та системи конкурентних переваг, яка є основою міжнародної торгівлі, спотворювати конкуренцію, призводити до торговельних конфліктів, неефективного витрачання ресурсів і зниження суспільного добробуту.

До того ж, на сьогоднішній день в Україні відсутні легальний (законодавчий) та ефективний механізм повернення публічної допомоги, наданої суб’єктам господарювання, система обліку такої допомоги, що на практиці породжує численні зловживання при розпорядженні коштами державного і місцевих бюджетів з боку як органів державної влади і місцевого самоврядування, так і суб’єктів господарювання — одержувачів відповідної допомоги. З метою мінімізації негативного впливу публічної допомоги на конкуренцію та міжнародну торгівлю встановлено певні правила щодо надання публічної допомоги, яких мають дотримуватися члени СОТ і Європейського Союзу.

Відповідні зобов’язання України щодо державної допомоги визначені Угодами СОТ і Угодою про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами і Україною. Невиконання цих зобов’язань може призвести до застосування з боку інших держав механізму правового захисту, передбаченого Угодою СОТ про субсидії і компенсаційні заходи, зокрема накладення компенсаційного мита на вітчизняні товари².

¹ Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 р. № 2а-6129/10/2670/ // Єдиний державний реєстр судових рішень України [Р.лектронний ресурс]. — Режим доступу : Нир://ш\у\¥.геуе5іг.соиП.§оу.иа.

² Про схвалення Концепції реформування системи державної допомоги суб’єктам господарювання: розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 січня 2010р.

№ 81-р // Урядовий кур’єр від 27.01. 2010. — № 15.