Глава 13

Нецільові ресурси — це ті, які можна вільно використовувати за умови належної поваги законодавства до використання органом місцевої влади державних ресурсів;

с) за відношенням між сумою, що становить прибуток органу місцевої влади, й загальною сумою надходжень, що стягуються на місцевому рівні, ресурси можуть бути пропорційними або непропор- ційними.

Пропорційні ресурси органу влади — це ті, що безпосередньо визначаються сумою, стягуваною на місці. Вони можуть, наприклад, бути фіскальними чи ні, особливими чи ні (пайовими) тощо.

Власні ресурси є, зазвичай, пропорційними.

Субсидії є непропорційними фінансовими трансферами;

сі) за кількістю органів влади, які розподіляють свої прибутки, ресурси можуть бути особливими або пайовими.

Особливі ресурси органу влади — це ті, прибутки від яких загалом становлять прибуток даного органу влади. Вони можуть, наприклад, бути фінансовими чи ні, власними ресурсами або фінансовими трансферами тощо.

Пайові ресурси органу влади — це ті, які одержує даний орган влади на додаток до ресурсів, що їх стягує інший орган влади на тій самій базі;

е) інші визначення:

• додаткові ресурси — це пайові власні ресурси;

• додаткові податки — це фіскальні додаткові ресурси;

• загальні субсидії — це нецільові непропорційні фінансові трансфери;

• спеціальні субсидії — це цільові непропорційні фінансові трансфери.

Джерелом надходження публічних грошових коштів можуть бути й міжнародні фонди, залучені до використання у межах держави.

Парламентська Асамблея Ради Європи схвалює рішення України закрити Чорнобильську станцію, і рішення міжнародного співтовариства, яке діяло через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Євроатом, щодо основної фінансової допомоги у цьому процесі відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння, укладеного в 1995 році між Урядом України, урядами країн «Великої сімки» та Європейською Комісією¹.

Резолюція 1246 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи «П’ятнадцять років після Чорнобиля: фінансування вирішення проблеми» від 26 квітня 2001 р. (15-е засідання) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : Ьйр://\у\у\у.сое.кіеу.иа/ик/<1окоуогу/ ШЧ1246(2001 ).Ьіт1.

Адміністративно-правовий режим публічного майна

Асамблея визнає сьогоднішні економічні труднощі України. Вона також звертає увагу на попередню згоду між Україною та ЄБРР стосовно допомоги у завершенні фінансування двох нових ядерних реакторів у Хмельницькому та Рівному, так званий проект X 2/Р 4 (К 2/К. 2).

Асамблея звертає увагу на подальшу необхідність допомоги Україні і Росії, а також особливо серйозно потерпілій Білорусі у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи, пов’язаних із здоров’ям, соціальними проблемами та довкіллям. Це особливо стосується найближчих до Чорнобиля районів. Надаючи фінансову допомогу, міжнародне співтовариство має, однак, забезпечити ефективне та відповідальне використання коштів протягом усього періоду. У цьому контексті Асамблея закликає Україну вивчити можливість вступу до Банку розвитку Ради Європи.

Асамблея вітає той факт, що нині розпочнеться практична робота з виконання плану дій стосовно Чорнобильського об’єкта «Укриття» і те, що фінансова допомога міжнародного співтовариства сягає суми $713 мільйонів від загальної необхідної суми у $768 мільйонів. Асамблея закликає держави-члени Ради Європи та інші країни до повного забезпечення виконання проекту відповідно до Плану і залучення якомога більшої кількості українських працівників до роботи в умовах суворого дотримання міжнародних стандартів безпеки.

Публічні грошові кошти, залежно від свого походження й використання, класифікуються на такі види:

• публічні грошові кошти європейських і світових інституцій, залучені до використання в Україні;

• державні публічні грошові кошти — кошти Державного бюджету (див., наприклад, п. 1 статей 92, 95, 96 Конституції України);

Наприклад, у розумінні п. 4 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 1 червня 2010 р. № 2289Л/І (Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 33. - Ст. 471), державні кошти це:

• кошти Державного бюджету України;

• бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів;

• кошти Національного банку України;

• державних цільових фондів;

• Пенсійного фонду України;

• кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування;

• кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

• кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

Г лава 11

• кошти, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове дер- жавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профе- сійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

• кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самовряду- вання;

• кошти державних та місцевих фондів;

• кошти державного оборонного замовлення;

• кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних держав- них потреб;

• кошти державного матеріального резерву;

• кошти Аграрного фонду;

• кошти Фонду соціального захисту інвалідів;

• кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями.

• місцеві публічні грошові кошти — кошти місцевих бюджетів

бюджети Автономної Республіки Крим, областей, районів, бюджети місцевого самоврядування (див., наприклад, пункти 1, 2, 23, 34 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України);

• видатки бюджету— кошти, спрямовані на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом (п. 13 ст. 2 Бюджетного кодексу України);

• витрати бюджету — видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (п. 14 ст. 2 Бюджетного кодексу України);

• власні надходження бюджетних установ — кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності (п. 15 ст. 2 Бюджетного кодексу України);

• державний борг— загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичену (п. 20 ст. 2 Бюджетного кодексу України);

• доходи бюджету — податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансфери, плату за надання адміністративних по