87

зокрема адміністративно-правового спрямування всередині апарату державного управління, застарілість поглядів і підходів до управління як серед державних службовців, так і серед вчених, дослідників; упереджене ставлення до пропонованих моделей реформ.

Необхідність комплексного запровадження в Україні принципів належного урядування пояснюється, перш за все тим, що на сучасному етапі розвитку європейської правової думки означена сукупність принципів визнається як один з найважливіших елементів (вимог) принципу верховенства права. Принципи належного урядування перебувають у прямому зв’язку з основоположними принципами діяльності публічних адміністрацій, є родовими стосовно останніх і визначають особливості їх застосування в демократичній державі¹.

2. Принципи належної адміністрації

Принципи належної адміністрації (англ. —§оо<3 аіїтіпШгаІіоп) визначають вимоги до діяльності органів публічної адміністрації у взаємостосунках з громадянами, тому можна вести мову про «процедурний» характер принципів належної адміністрації. Дотримання принципів належної адміністрації є однією з істотних вимог належного урядування.

Перелік принципів належної адміністрації, сформований за результатами проведеного Радою Європи дослідження принципів належної адміністрації: законність; відсутність дискримінації; пропорційність; заборона зловживання владою; безсторонність та об'єктивність; повага законних очікувань; консультування та надання інформації; повага справедливості; використання простої, зрозумілої, прийнятної для сприйняття мови; повідомлення про отримання та зазначення уповноваженого службовця; обов'язок передачі компетентній службі уповноваженої установи; право бути вислуханим і робити заяви, розумний строк для прийняття адміністративних рішень; обов'язок зазначати підстави адміністративних рішень; зазначення способів захисту; повідомлення про прийняте рішення; захист інформації (відомостей) — дотримання приватного, запити про отримання інформації — дотримання конфіденційності, запит про публічний доступ до документів; зберігання необхідних відомостей (записів); юридична визначеність і захист порушених прав; право подачі апеляції на адміністративне рішення; доступність адміністративних органів і публічних послуг; електронне урядування; гнучкість у практичній роботі адміністративних органів; ефективність (постійність надання адміністративних послуг, виконання адміністративної роботи ефективним способом); прозорість адміністратив-

¹ Пухтецька А. А. Запровадження принципів та стандартів належного урядування у діяльності публічної адміністрації / А. А. Пухтецька // Наукові записки Національно- ш університету «Києво-Могилянська Академія». — Том 103 «Юридичні науки». — К., .4)10 — С. 39.

Глава З

них дій; доступ до інформації (право особистого доступу до файлів (відомостей), право загального доступу до документів, право на письмові матеріали), зрозумілість (простота) (зрозуміла (проста) організація адміністрації, зрозуміла (проста) координація процедур, спрощення адміністративних процедур і документів, принцип зменшення кількості документів, що вимагаються); принцип діяти належним чином; піклування; покращення внутрішніх правил адміністрації; підтримка, захист і збереження публічної власності; підготовка (навчання) державних службовців; виконання бюджетних вимог, раціоналізація організації адміністрації¹.

На формування принципів належної адміністрації мало значний вплив виокремлення європейського адміністративного права та визначення притаманних йому принципів.

Принципи європейського адміністративного права були сформульовані наприкінці 80-х рр. XX ст. зокрема, у найбільш відомій праці Юргена Шварце «Еигораізскез Уепліаііищзгескі» (з нім. — «Європейське адміністративне право»), 1988 р., до яких було віднесено:

„ ’ принцип законності (англ. — іке ргіпсіріе о/Іе§аІііу) — запозичений з французького права у класичному розумінні поняття верховенства права, відповідно до якого визнається зв’язаність адміністрації (виконавчої гілки влади) законом;

• можливість скасування (або відкликання) незаконного адміністративного акта (англ. — іке геуосаЬіШу о/ипісм/иі асітіпшгаїіуе асі) і відповідність цього принципу вимогам неприпустимості негативного впливу на права громадян;

• принцип недискримінації (англ. — іке ргіпсіріе о/поп-сіізсгітіпа- Іюп) подібні справи не будуть розглядатися по-різному, крім випадків, коли наявні об’єктивно обумовлені обставини для такої диференціації;

• юридична визначеність (англ. — іке ргіпсіріе о/Іе§аІ сегіаіпіу) — один з основних принципів, відповідно до якого всі суб’єкти права мають керуватися у своїх діях правовими приписами (нормами). Спеціальними випадками застосування цього принципу є захист законних очікувань, заборона зворотної дії норм, що встановлюють покарання, вимога до

держави, установ та організацій діяти добросовісно і з повагою до наданих прав тощо;

, „ ^С°!“^с‘ ,⁰[,^Е"°Р^е- ^Рге1ітіпагу сі гай Кесошшепсіаііоп оп Ооосі Асітіпізігаїіоп мні Сопвоіісіаіегі Мосіеі Сосіе ої Ооосі Асітіпізігаїіоп, ргерагей Ьу іЬе зсіепіійс ехреП аші Ье Зєегегшаї ^огкшв раПу оґ Йіе рго)ес! §гоир оп асітіпізігаїіуе Іа\у. — ЗігазЬоиге,

_п /ЇГ^т?^ЄГІ°⁰⁵,-,^15Р„А^ЕЛЄКТР°^ННИЙ Р^есУР^с]- — ^Режим Доступу : Ьіір://\у\у\у.сое. [Уі/е/Іе§а1аїГаіг8/1^е§^а1_^со /₀2 Оорегаіюп/асітіпІ8ігаііуе_1а\у_апсУи8Іісе/ТехІ8 & Ооси тепі8/Сї-ВА-ОТ(20 04)7%20Е %20%20Ргіпсір1е8%20оі%208оосі%20асітіпІ5СгаІіоп.рсіГ.

• право на захист (франц. — сігоіі <іе Іа сіе/епсе) запозичений з французької мови термін, який означає право на захист, а також несе змістове навантаження концепцій природної справедливості (англ. — паїигаїіизіісе), чесності (англ. — /аігпезз), і, відповідно, американської концепції належної юридичної процедури (англ. — сіие ргосезз)-,

• принцип пропорційності (англ. — іке ргіпсіріе о/ ргорогііопа-

Іі(у) запозичений з німецької концепції УегкаїїпізтаРщкеіІ, відповідно

до якої у реалізації повноважень установ та організацій мають використовуватися засоби, які відповідають цілям отримання відповідного результату, і не повинні виходити за межі необхідного для досягнення поставленого завдання (мети);

• принцип поваги до фундаментальних прав людини та громади-

нина (англ. — гезресі/ог/ипсіатепіаі китап гіфіз) відповідно до по

ложень Конвенції та їх тлумачення ЄСПЛ, а також усталених конституційних традицій країн-членів ЄС, положень права ЄС у цілому (включаючи проект Конституції ЄС);

• принцип субсидіарності (англ. — іке ргіпсіріе о/зиЬзшіагіїу) — рішення мають прийматися на найнижчих рівнях організації, забезпечувати ефективність запропонованих заходів, що, в свою чергу, приводить до деволюції (передачі) владних повноважень усередині ЄС з наднаціонального на національний рівень;

• принцип належної адміністрації (англ. — іке ргіпсіріе о/ «₈оосі асітіпізігаїіоп», який часто перекладається українською мовою як принцип належного адміністрування) — поєднує вимоги щодо справедливого розгляду та використання найкращого досвіду (методів) у діяльності адміністрації, а також запроваджує інститут омбудсмана для розгляду скарг на факти неналежної діяльності адміністрації (англ. таШтіпізігаііоп\ що мали місце у діяльності установ та організацій ЄС;

• принцип прозорості (англ. — іке ргіпсіріе о/ ігапзрагепсу) — _ви_ значений під впливом Скандинавських принципів належного урядування, запозичений із вступом до ЄС Швеції та Фінляндії у середині 1990-х рр. У європейському праві переважно вживається щодо доступу до офіцід. них документів, які містять прийняті рішення.

• принцип застосування (англ. — іке ргіпсіріе о/ аррІісаЬЩщ __ у тому, що пряме застосування положень права ЄС безпосередньо встановлює права та обов’язки для тих, кого воно стосується, без потреби інкорпорації у будь-якій формі або імплементації норм у національний правопорядок;

• принцип прямої дії (англ. — Іке ргіпсіріе о/шгесі — ді_стає вияв у здатності норми права ЄС надавати права приватним особам, котрі,