[

План як інструмент діяльності публічної адміністрації

стадій. Аналіз нормативних актів, які встановлюють процедуру прийняття актів планування, дозволяє виокремити, характерні для всіх їх різновидів стадії планування.

3. Стадії прийняття актів планування

У процедурі прийняття актів планування умовно можна виокремити п’ять стадій:

• розробка завдання щодо підготовки акта планування;

• збирання пропозицій до проекту акта планування;

• складання та узгодження проекта акта планування;

• прийняття акта планування та його затвердження;

• доведення до відома зацікавлених осіб акта планування.

На першій стадії здійснюється аналіз проблемної ситуації та визначаються завдання, для досягнення яких і готуватиметься акт планування, встановлюються напрямки діяльності суб’єкта публічної адміністрації. При цьому визначаються вихідні для планування показники. На цій ста- , дії важливо вибрати з усіх варіантів поведінки той, за якого показники ! будуть найбільшими, а витрати ресурсів — найменшими. За рішенням І керівника суб’єкта публічної адміністрації може бути створена робоча група з підготовки проекту акта планування.

Другою стадією процедури підготовки акта планування є збирання інформації для підготовки проекту плану. Інформація має отримуватися як з внутрішніх джерел, так і надходити до суб’єкта публічної адміністрації ззовні, від інших органів, а також громадськості. Надані пропозиції мають бути узгоджені, розглянуті та оцінені розробниками проекту плану.

На третій стадії здійснюється власне підготовка проекту, в межах якої опрацьовуються пропозиції зацікавлених сторін, предметно визначаються та формулюються завдання плану, заходи, спрямовані на їх виконання, обирається послідовність їх виконання. Встановлюються відповідальні виконавці, розраховуються строки виконання заходів, вирішуються інші питання, пов’язані з підготовкою проекту акта планування.

Узгодження проектів полягає у визначенні (з’ясуванні, уточненні), наскільки враховані та використані пропозиції, результати виконання попередніх, суміжних, чинних короткострокових чи довгострокових актів. | На даній стадії може проводитись експертиза проекту, яка являє со-

Г бою оцінку їх внутрішньої (відповідність змісту реальній політичній, економічній, соціальній ситуації тощо) та зовнішньої якості (відповідність формальним вимогам).

Дана стадія вважається найбільш трудомісткою та відповідальною стадією процесу планування.

23-14-937

Глава 1

На четвертій стадії відбувається прийняття проекту акта планування, яке залежно від процедури може бути або одноосібним або колегіальним.

Перед затвердженням проекту необхідно:

• оцінити, чи відповідають зміст і кількість запланованих заходів поставленим завданням;

• перевірити, чи дотримана законність, чи враховані наукові рекомендації та позитивний досвід;

• оцінити заплановані заходи з точки зору вимог, що до них пред’являються;

• оцінити рівномірність розподілу навантаження з виконання заходів плану між безпосередніми виконавцями;

• уточнити порядок і строки перевірки виконання кожної позиції плану;

• передбачити резерв часу.

Найчастіше способом затвердження плану є прийняття адміністративного акта розпорядчого характеру (постанови, наказу тощо). Разом з тим, можливі й інші варіанти, наприклад накладення керівником адміністративного органу резолюції «Затверджую» та підписання акта планування. За результатами затвердження акт планування набуває юридичного значення. Заходи, які ним передбачені, стають обов’язковими для виконання відповідними суб’єктами.

П ята стадія доведення до відома зацікавлених осіб акта планування, передбачає обов’язок суб’єкта публічної адміністрації вжити заходів щодо доведення акта планування до безпосередніх виконавців.

У теорії управління доведення плану до безпосередніх виконавців взагалі не входить до процедури планування, яка завершується затвердженням плану. Якщо звернутись до категорій управлінського циклу, то затвердженням плану завершується чергова стадія управлінського циклу, за якою настає наступна - виконання рішення. Вважаємо, що обов'язковість і важливість цієї стадії обумовлена не тільки и значенням для ефективності реалізації плану, а й нормативно закріпленим обов'язком адміністративного органу¹.

¹ Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про засади державної регуляторно політики у сфері господарської діяльності» від 11 вересня 2003 р. № 1168-ІУ план діяль ності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до ньоп оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цьол регуляторного органу, а у разі їх відсутності — у друкованих засобах масової інформ» ції, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін де нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет Подібна норма міститься й у ст. 5 Закону України «Про основні засади державно» нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 липня 2007 р. № 877-'V

355

Внесення змін і доповнень до чинних актів планування відбуває ться за тією ж процедурою, що й їх прийняття.

Строки здійснення дій учасниками адміністративної процедури визначені конкретними нормативними актами, що встановлюють порядок планування. Порушення визначених строків негативно впливає на процес планування, а подекуди унеможливлює його.

Література

Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід та пропозиції для України / автор-упоряд. В. П. Тимощук. акт,

2003. • АС “ _

Берегой Т. А. Державно-управлінські рішення : навч. посіб. / Т. А. Берегои.

О. : ОРІДУ НАДУ, 2011.

Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівнял. аналіз Ж. Зіллер ; пер. з фр. В. Ховхуна. — К.: Основи, 1996.

Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник / В. М. Плішкін ; за ред. Ю. Ф. Кравченка. — К. : НАВСУ, 1999.

Рихтер И. Судебная практика по административному праву : учеб. пособ. / И. Рихтер, Г. Ф. Шупперт ; пер. с нем. — М. : Юристь, 2000.

Управлінські рішення в органах державної влади : монографія / за заг. ред. А. О. Дегтяра. — X. : С.А.М, 2010.

Шмідт-Ассманн Е. Загальне адміністративне право як ідея врегулювання: основні засади та завдання систематики адміністративного права / Е. Шмідт- Ассманн Е.; пер. з нім. : Г. Рижков, І. Сойко, А. Баканов. К. : К.І.С., 2009.

Кпім того, відповідно до ст. 10 цього Закону суб’єкт господарювання може не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного на- I ляду (контролю), якщо йому не було про це повідомлено в установленому порядку.