мотель електронного урядування, є лідерами з впровадження і засіосу- „ання різних форм дистанційного навчання, у першу чергу з використанням інтернет-мережі, що також є одним з найсуттєвіших показників рівня розвитку держави.

Азійська модель побудована з урахуванням високого рівня корпоративної культури країн даного регіону та історичної специфіки управління. Сінгапур, в якому з’явився перший прообраз електронного урядування є класичним представником азійської моделі електронного урятування. Саме на теренах цієї країни вперше в світі стали доступними електронні послуги, а звернення до суду значно спростилося завдяки можливості подання позову в електронному варіанті.

3. Недоліки сучасної системи електронного урядування та шляхи їх усунення

Незважаючи на наявність значної кількості нормативних актів, що регулюють питання доступу до інформації загалом і електронного урядування зокрема, ефективність останнього в Україні наразі є досить низькою, оскільки впровадження даних нормативних актів відбувалось безсистемно, а відтак, відповідна сфера юридичного регулювання залишалася нецілісною та неуніфікованою. Крім того, як зазначено у Концепції розвитку електронного урядування в Україні, впровадженню останнього у життя заважає нижчезазначене:

• відсутність єдиних стандартів і регламентів функціонування системи електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису, а також ведення державних інформаційних ресурсів, адаптованих до міжнародних;

. недосконалість нормативно-правової та методологічної бази, яка дозволяла б суб’єктам публічної адміністрації, громадянам і суб’єктам господарювання функціонувати в умовах інформаційного суспільства,

• неврегульованість на рівні закону питань надання адміністративних послуг і звернення громадян до суб’єктів публічної адміністрації через Інтернет (наразі лише частково вирішуються на рівні підзаконних

актів¹); . ,

• відсутність інтегрованої системи національних інформаційних ресурсів та інформаційної взаємодії суб’єктів публічної адміністрації,

Г Про затвердження Положення про Державну інформаційну систему електронних звернень громадян : постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 958 // Урядовий кур’єр. — 2014. — № 5.

ЗО*

Глава 14

• обмеженість доступу громадян і суб’єктів господарювання до ін« формаційних ресурсів суб’єктів публічної адміністрації;

• неуніфікованістьлформи веб-сайтів центральних органів влади, через що відомості про їх діяльність треба шукати в рубриках, перелік яких на кожному із сайтів різниться;

• на більшості сайтів розміщено порядок прийому громадян, проте, не наведено чіткого переліку процедур, необхідних для прийому;

• інтернет-ресурси не завжди постійно оновлюються¹.

1. Напрямки вирішення існуючих проблем у сфері запровадження в Україні електронного урядування

Для вирішення перелічених вище проблем необхідні:

• створення єдиного суб’єкта публічної адміністрації, діяльність якого була б спрямована на централізацію всіх електронних ресурсів органів виконавчої влади, створення єдиного «шаблону» для веб-сайтів таких органів, що дозволить отримувати швидкий доступ до будь-якої інформації, розміщеної на таких сайтах, одночасно контролюючи їх належне функціонування;

У концепції розвитку електронного урядування в Україні зазначено, що з метою забезпечення розвитку електронного урядування необхідно чітко розмежувати повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Однак на сьогодні це положення не реалізовано. Так, питання електронного урядування наразі належать до компетенції Міністерства освіти і науки України, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення та реалізації державної політики у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, і Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, діяльність якого спрямовується і координується зазначеним Міністерством. Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України на базі Державного підприємства «Державний центр інформаційних ресурсів України» створено Національний центр підтримки електронного урядування (державна установа, яка забезпечує координаційно-організаційну, дослідницьку, експертну та іншу підтримку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, бізнесу і громадських організацій із впровадження та застосування технологій електронного урядування).

• прийняття єдиного юридичного акта, який місти» би основні визначення, що застосовуються в юридичному регулюванні інформаційної

¹ Корнійчук О. Лабіринти офіційних веб-сайтів / О. Корнійчук // Віче 2008

№22, —С. 27. ‘

сфери, зокрема визначення електронного урядування і основ його функціонування;

Останнім часом усе частіше підкреслюється необхідність прийняття Інформаційного кодексу України, який встановлюватиме єдиний регламент функціонування системи надання адміністративних послуг, порядок доступу до ресурсів органів влади, основи організації електронного документообігу тощо. Але, на нашу думку, необхідним є прийняття закону «Про засади здійснення електронного урядування в Україні», який би:

• встановив вимоги до функціонування єдиного веб-порталу органів державної влади;

• закріпив визначення ключових понять у сфері електронного урядування, таких як «електронний уряд», «електронний парламент», «електронний суд», «електронна демократія» тощо;

• встановив обов'язок для суб'єктів публічної адміністрації розглядати всі звернення громадян в електронному вигляді і надавати персоналізовану відповідь на них у строки, передбачені законодавством про звернення громадян;

• встановив єдиний чіткий порядок надання адміністративних послуг в електронному вигляді;

• надав можливість суб'єктам публічної адміністрації видавати акти в електронній формі, закріпивши, що юридична сила таких актів дорівнюватиме юридичній силі звичайних актів.

Останнє положення є надзвичайно важливим, оскільки, якщо вважати електронну форму актів публічної адміністрації такою, що має допоміжний характер, то впровадження електронного урядування втрачає сенс і, фактично, з економічної точки зору, є додатковим тягарем для держави. Тому необхідно, щоб електронна форма актів публічної адміністрації не тільки була прирівняна, а й, у перспективі, визнана пріоритетною у діяльності органів публічної адміністрації — адже кінцевою метою запровадження електронного урядування є покращення взаємодії між державою та громадянином і зведення порушень прав останнього з боку органів публічної адміністрації до мінімуму, ^•

• забезпечення інформаційної безпеки. На жаль, в Україні це питання є одним з найгостріших у даній сфері — різке зростання рівня інформатизації означає стрімке падіння рівня інформаційної безпеки. Дана проблема частково вирішується Законом України «Про захист персональних даних»; крім того, 6 липня 2010 р. ратифіковано Конвенцію про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних і Додаткового протоколу до Конвенції про захист осіб у зв язку з автоматизованою обробкою персональних даних щодо органів нагляду та транскордонних потоків даних». Указом Президента України від 9 грудня 2010 р. створено Державну службу України з питань захисту персональних даних як центральний орган виконавчої влади, проте неналежна інформаційна безпека залишається одним з найсуттєвіших недоліків у цій сфері, який потребує нагальної мінімізації.