Глава

Така ситуація викликала обурення громадян, наслідком чого стали ма звернення водіїв і громадян до суду з адміністративними позовами щодо бе~ яльніості суб'єктів владних повноважень, зобов'язаних вживати заходів з ЛІН- відаціі наслідків аварії та забезпечення безпеки дорожнього руху. Позовні и, моги про визнання акту-дії публічної адміністрації — тимчасового обмежений руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на діляні^ автомагістралі незаконним, аргументовували тим, що вчинення такого акту*д( мало здійснюватися терміново після отримання інформації про підстави його застосування (тобто після 23.00 години попереднього дня). Подання цих позо* вних вимог ускладнило роботу суду, що дістало вияв, з одного боку, в немож- ливості перевірки документального підтвердження факту прориву трубопро- вода (про що мав бути складений відповідний акт); з іншого боку, — у відсутності належно оформленого ордера (акта), в якому мали бути зафіксовані умови та наслідки обмеження руху транспортних засобів.

3. Алгоритм застосування акту-дії публічної адміністрації

Алгоритм застосування акту-дії публічної адміністрації

• визначення правової основи застосування;

• визначення правових підстав (приводів) застосування;

• усвідомлення суб’єктом публічної адміністрації своєї компетенції щодо вчинення даного акту-дії; визначення вербальної форми вчиненні акта-дії;

• дотримання умов застосування акту-дії суб’єктом публічної адміністрації;

• виявлення проблем застосування акту-дії та їх оперативного усунення;

• оформлення результатів застосування акту-дії (у разі необхідності),

У цілому досить великий їх масив, який повсякденно застосовується суб'їи* тами публічної адміністрації, певний нормативний вакуум щодо застосуванні окремих із них, і, що найголовніше — настання негативних наслідків у формі порушення прав і свобод громадян у результаті їх застосування, зумовлю! необхідність привернення більшої уваги до даного виду актів публічної адміністрації з боку державних законодавчих і правозастосовних інституцій.

Література

Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. Том І. Загальна частина / ред. кол.: В. Б. Авер’янов (головаста ін. — К.: Юридична думка, 2004.

Гриценко І. С. Становлення і розвиток наукових поглядів на основні інстиіуь ти вітчизняного адміністративного права : монографія /1. С. Гриценко. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007.

339

Мельник Р. С. Система адміністративного права України : монографія / Р. С. Мельник. — X. : Вид-во Харків, над. ун-ту внутр. справ, 2010.

Тимощук В. П. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії . монографія / В. П. Тимощук. — К. : Конус-Ю, 2010.

Коломоєць Т. О. Адміністративний примус у публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації: монографія / Т. О. Коломоєць. Запоріжжя : Поліграф, 2004.

Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: монографія / А. Т. Комзюк ; за заг. ред. О. М. Бандурки. — X. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002.

Чабан В. П. Акти адміністративного примусу в діяльності міліції України : навч. посіб. / В. П. Чабан. — К.: Атіка, 2002.

ПЛАН ЯК ІНСТРУМЕНТ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

1. Поняття акта планування та його юридична природа

У сучасній адміністративно-правовій літературі питання актів планування¹ та планування як різновиду адміністративної процедури залишаються малодослідженими. Терміни «план» і «планування» майже не вживаються з огляду на те, що вони начебто не відповідають сучасним потребами суспільства, зміні ідеології державотворення, побудові в державі ринкової економіки.

Усі основні здобутки у цій царині пов'язані, насамперед, з науковими дослідженнями представників радянської юридичної науки. Правовим питанням державного планування присвячені монографії відомих вчених радянського періоду та сучасності О. Є. Кутафіна, О. Ф. Ноздрачова, О. К. Кравцова, О. С. Паш- кова, І. М. Рознатовського та ін. У більшості наукових праць того часу, присвячених питанням державного управління, його правовому регулюванню, право- застосовній діяльності органів держави, як правило, містилися окремі розділи, де йшлося про планування.

Звичайно, саме по собі планування не могло бути виключено з управлінської діяльності, проте згадки про нього зникли з лексикону практиків і вчених-адміністративістів. Економічна наука, наука управління, юридична наука залишили без уваги планування на тривалий період. Методологія, технологія, методи та організація планування застосовувалися як позитивний досвід західної ринкової економіки в частині планування макрокорпорацій, розробки балансів, програм та бізнес-планів на рівні корпорацій². Наукове обґрунтування потреби у правовій регламентації

У законодавстві та науковій літературі найчастіше результат планування позна* чається терміном «план», разом з тим, це не єдина форма його зовнішнього виразі Результатом планування може бути прийняття програм, концепцій,^стратегій тощо. Вм> жаємо, що узагальнюючим має стати термін «акт планування». Однак для кращого сприйняття матеріалу в даному розділі ці терміни вживаються як тотожні.

Иванченко В. М. Планирование как исторический феномен жизнедеятельносп человека и общества / В. М. Иванченко. — М., 2009. — С. 119.

341

планування як різновиду адміністративної процедури, що реалізується публічною адміністрацією, пов’язано з рецепцією феномена плану та планування, що є надбанням західноєвропейської юридичної науки і, зокрема адміністративного права Німеччини¹.

Наразі проблеми, пов’язані з плануванням адміністративної діяльності суб’єктів публічної адміністрації, отримали відображення у наукових працях, присвячених насамперед питанням управління в органах внутрішніх справ². Крім того, зазначені питання розглядаються у контексті аналізу управлінських рішень, які приймають державні органи³.

Прийняття актів планування є одним з інструментів діяльності суб’єктів публічної адміністрації. Адже їх основним призначенням є реалізація своїх завдань щодо забезпечення виконання і належного застосування законів, тобто реалізація на практиці політичних рішень політичної влади у різних сферах і галузях суспільного життя. Цілком очевидно, іцо ефективність такої діяльності залежить від чіткості визначення цілей, порядку та послідовності виконання заходів, обсягів, строків виконання, раціонального розподілу засобів тощо, і вирішуються ці питання шляхом планування.

Зауваження

В адміністративно-правовій літературі поширеною є думка, що форма діяльності публічної адміністрації — це зовнішньо виражені дії органів публічної адміністрації або їх посадових осіб, здійснені у межах їх компетенції, з метою досягнення поставлених перед ними мети і завдань. У цьому контексті пропонуємо під актом планування (планом) мати на увазі результат такої діяльності.

Аналізуючи терміни «акт планування» чи «план», варто виходити з того, що в чинному законодавстві відсутнє їх нормативне закріплення, а в науковій літературі, наприклад, термін «план» вживається у різних значеннях, залежно від її галузевої належності.

¹ Рихтер И. Суцебная практика по административному праву : учеб. пособ. / И. Рих-

іер, Г. Ф. Шупперг ; пер. с нем. — М.: Юристь, 2000. — 604 с., Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / авт.- _упоряд. В. П. Тимощук. — К. : Факт, 2003. — 496 с„ Адміністративні процедури і адміністративне судочинство в Німеччині: зб. матер. — К., 2006. 180 с. тощо.

² Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник / II. М. Плішкін; за ред. Ю. Ф. Кравченка. — К.: НАВСУ, 1999. — 702 с., Бандурка О. М. І еорія і практика управління органами внутрішніх справ України / О. М. Бандурка. —

• : НУВС, 2004, — 780 с.

’ Управлінські рішення в органах державної влади : монографія / за заг. ред.

• О. Дегтяра. — X.: С.А.М, 2010. — 275 с„ Берегой Т. А. Державно-управлінські рішення : навч. посіб. / Т. А. Берегой. — О.: ОР1ДУ НАДУ, 2011. 230 с.

ють окремі функції органу, наприклад плани контрольної діяльності плани підвищення кваліфікації, плани засідань колегії тощо

на о^Г^{ЗНУВаННЯ СУ6}’^ЄКТ'^{В Публічної} адміністрації розробляються

ЛоситГ ^ЧЯСУ ~ ^{КШЬКа Р}°^КІВ’^рік’ ^ПІВР°^КУ’ квартал, місяць тощо.

Доси_{ТЬ Ч}а_СТо складаються плани для одного чітко визначеного захої ■! наприклад план заходів забезпечення громадського порядку під час про- ведення масових заходів на окремих територіях. І

Залежно від сфери дії, предмета регулювання, роду та характеру дії плани мають р,зн, форму, вид і назву. Найчастіше спадають „лаиТдіял” ' ност,, „лани реалізації заходів, „лани дій, „роками розвитку тощо Приклад

«д"з^^ ^>каз°" ^Пі,нте"^та

схвал?„ий^Лк^1™!™ ""о*'™* ^Сош* ^єЧ»"^ей»«» поломка сусідова,

схваленим Кабінетом Міністрів України 12 лютого 2005 р.

лан реалізації заходів, визначених постановою Кабінету Міністаів Укпаї І

¹³⁶² ердження пор^-—:

пппатип"^{Р У Д}° ^Р?Ф^{ЄСІИН0Г0} Р^,вня адвокатів, які залучаються до надання без-'

ни 12 лютоТо^РИ2^НоТ2 ^П_р^{равової допомоги}»' затвердженою Міністром юстиції Украї-

ріод ло^Р20П^Ч„™^Й,а™Г„^Р.“^,ИТК'' ^тш‘^ті "«даткової служба України на ле- України від 7 квітня 20оТ»;_б^Ио^НаКИ°^{М ЛЄРЖаВ}"°' ^Л0ДаТК°'^Ю,

Інформаційно-комунікативний план щодо впровадження міжняпплик, ті я

ксн™е^а;;еГ,г^,° *^вйкри™^й 1

у телебачення та радіомовлення України від 1 червня 2012 р. № 145. '

Особливістю актів планування є те, що вони містять, як правило нв дин, а комплекс індивідуально визначених приписів, що пов’язують їх з іншими правозастосовними актами, які визначають виділення тавикори- стання фінансових, матеріально-технічних, людських ресурсів ПоЗ де комплексний правозастосовний акт. Сам процес ро^обки пла^, має безперервним характер. Якщо в інших випадках органи публічної адміністрації приймають рішення щодо розв’язання конкретної, чітко в»

єГпбТ ^{СШУаЦІЇ}’ ^Т° ^{СКЛаДаННЯ ПЛЗНІВ}’^ЇХ У"⁰⁴™ ^явл*<>ть собою ж ємообумовлении ланцюг послідовних дій. Усі акти планування є підете-'

нання^ ^{ПРИШЯТГЯ У} подальшому рішень, що забезпечуватимуть вики нання планових приписів. ³

За своєю функціональною роллю у механізмі правового регулюван- ня плани є актами управління, спрямованими насамперед на вирішенні питань планування, тобто такими, в яких визначаються напрямк”

345

порції темпи, кількісні та якісні показники розвитку тих чи інших процесів у системі публічного управління і, зокрема, реалізації державних функцій (економічних, соціально-культурних, оборонних, правоохоронних тощо). Крім того ці акти визначають і закріплюють в узагальненому вигляді мету, завдання та напрямки розвитку й реформування механізму

держави, його окремих складових. л->

Акти планування — це одностороннє, владне волевиявлення суб єк та публічної адміністрації, прийняте ним у межах своєї компетенші. То т це рішення, що приймається за власною волею, без будь-якої згоди осіб, щодо ЯКИХ воно приймається. Однак такий характер план,в не ЩО вони можуть прийматися публічною адміністрацією лише за своєю ініціативою. Ініціатива щодо прийняття може належати и приватним осо- бам, які зацікавлені у прийнятті акта планування. Проте в бурому випадку рішення щодо видання акта планування приймається суботам публічної адміністрації в односторонньому порядку на підставі встановлених ним фактичних обставин і з’ясування ситуації відповідно до визначеної процедури.

Міністерство юстиції України формує плани законопроектної роботи і роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Сою зу за пропозиціями інших центральних органів виконавчої влади та здійснює

^КОНТРГ°р^Ломадськ^^ залучається до формування планів Р^обо™ ор-

ганів публічної адміністрації. Так, відповідно до Порядку проведення консуль тацій з громадськістю з питань формування та реалізацп державно, пшпики, затвеодженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня ²⁰⁰⁴ Р- № 1378 члени громадських рад при органах виконавчої влади можуть бу- ™ Ініціаторами в^ючанна » ««річних плані, робо™ цих органі, окремих

заходів.

Адміністративні органи, приймаючи акти планування, Р^зують таким чином публічну владу, що характеризується, як «дамо, такою ознакою як загальнообов’язковість виконання сформульованих припи сш Суб’єкт публічної адміністрації контролює та гарантує виконання плануй разі невиконання чи неналежного виконання заходів, ^пеР^еДбаче "их планом, уповноважений суб’єкт на «ще шдєтат може^заєтосу- нати заходи примусу, зокрема й заходи юридично, виповщальность _ Акт планування — це різновид управлінського рішення, шдго і овленого та прийнятого за встановленою процедурою для вирішен- „я конкретних завдань управління та реалізації управлінськихфункцію Гаме управлінське рішення є результатом спланованих і здійснених д , боку^Усуб’єктів публічної адміністрації. Таким чином, план є результ