105

Ю. А. Тихомиров в своєму дослідженні «Управління на підставі права» підтримав думку, що наразі зароджується глобальний адміністративний простір. Він визнає існування міжнародного адміністративного права як внутрішню та зовнішню діяльність міжнародних міжурядових організацій з подальшим їх впливом на внутрішнє (національне) законодавство держав¹.

Отже, міжнародні нормативно-правові акти є обов’язковим складовим елементом джерел адміністративного права України та посідають, за своєю юридичною силою, місце між Конституцією України і звичайними законами.

5. Правові акти Європейського Союзу як джерело адміністративного права України

Україна є державою європейської орієнтації, тому її вступ до Європейського Союзу (далі — ЄС) — стратегічна мета зовнішньої політики. Процес адаптації вітчизняного адміністративного законодавства до загальних принципів і стандартів права ЄС, який триває в Україні, є доволі складним, але він уже став невід’ємною частиною адміністративної реформи в нашій державі. Здобутий досвід дає підстави сподіватися, що реформування системи органів державної влади, на котрі покладено завдання здійснення адаптації законодавства, сприятиме підвищенню результативності їхньої діяльності з розв’язання широкого комплексу завдань, які постають перед державою на шляху до її європейської інтеграції.

1. Джерела асяиів соттипаиїаіге

ЄС неодноразово демонстрував прагнення визначити конкретні форми та шляхи допомоги в реалізації реформ, зокрема були підписані: Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС (УПС), підписана 16 червня 1994 р.; Стратегія інтеграції України до ЄС, затверджена Указом Президента України від 11 червня 1998 р. № 615/98; Програма інтеграції України до ЄС, затверджена Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072/2000, які надають численні можливості для співробітництва та зближення. Крім того, в Україні діє Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року № 1629-ІУ, відповідно до положень якого Україна зобов’язується адап-

¹ Публичное право / Ю. А. Тихомиров. — М., 1995. — С. 306.

Глава 4

тувати національне законодавство до європейського, зокрема адміністративного'.

В Україні на процеси гармонізації норм адміністративного права з нормами права ЄС справляє найбільший вплив специфіка управлінської діяльності суб’єктів публічної адміністрації. Саме тому до цієї співпраці залучено як центральні органи виконавчої влади, так і Верховну Раду України. Координацію такої діяльності покладено на Координаційну раду з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Основна мета створення такого органу— забезпечення взаємодії органів державної влади та недержавних інституцій під час виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Координаційна рада:

• розробляє пропозиції щодо розвитку співробітництва з Європейським Союзом у сфері адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

• забезпечує формування єдиних підходів до провадження діяльності з адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

• визначає перелік органів виконавчої влади, відповідальних за організацію роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

• готує щорічні плани заходів з виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

• розглядає стан реалізації щорічних планів заходів з виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

• готує та подає Верховній Раді доповідь про стан виконання Загаль- ¹ недержавної програми.

Міністерство юстиції України формує план перекладів джерел асциів ; соттипаиіаіге українською мовою, план проведення порівняльного ана- лізу регулювання правовідносин у відповідних сферах в Україні та Євро- '' пейському Союзі і забезпечує їх виконання; розробляє рекомендації щодо приведення законодавства України у відповідність з асциіз согштшпаиіаіге та надсилає їх заінтересованим органам виконавчої влади,

Запровадження законодавчих змін відбувається поступово й у такий спосіб робить імплементацію актів законодавства ЄС пристосованішою до сучасних соціальних умов та забезпечує успішність їхнього впровадження. Стосовно оцінки впливу таких змін на стан удосконалення вітчизняної правової системи слід погодитись із твердженням Р. Мельника про те, що розвиток адміністративного права останнім часом, передусім після того, як набув чинності Кодекс адміністративного судочинства

¹ Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 2004. — № 29. — Ст. 367.