257

чи рішеннями, діями, бездіяльністю розуміються такі, які «жоден суб’єкт «ладних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорово- іо глузду... та які є неприпустимими з погляду законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів»'.

6. Рівність перед законом

Важливе значення для адміністративної процедури має принцип рівності перед законом (п. 7 ч. З ст. 2 КАС України), який передбачає, насамперед, рівність різних приватних осіб. Тобто однакові адміністративні справи мають вирішуватися однаково і не повинна допускатися несправедлива дискримінація (наприклад, однотипні звернення громадян треба розглядати і вирішувати в порядку черговості їх отримання). Принцип рівності перед законом ґрунтується на ч. 2 ст. 24 Конституції України, відповідно до якої «не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками».

7. Пропорційність

Пункт 8 ч. З ст. 2 КАС України вимагає від суб’єкта владних повноважень діяти пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Заходи, що вживаються органом мають бути пропорційними тим цілям, які передбачається досягнути. Органи влади не можуть для досягнення цілі заходу накладати на громадян обов’язки, які перевищують межі необхідності, що випливають з публічного інтересу. Це також означає, що заходи, які вживаються заради публічних інтересів, мають бути врівноважені з інтересами приватних осіб, щоб не було зайвого втручання в інтереси останніх.

7. Урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення

Найважливішим з точки зору адміністративної процедури є положення, закріплене у п. 9 ч. З ст. 2 КАС України, щодо перевірки судом, чи прийняті (вчинені) рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття ¹

¹ Кодекс адміністративного судочинства України : науково-практичний коментар / за заг. ред. Р. О. Куйбіди. — 2-ге вид., допов. — К.: Юстиніан, 2009. — С. 42.

17-14-937

Глава

рішення. Цей припис на сьогодні компенсує відсутність прямого закон

давчого закріплення кількох норм справедливої адміністративної проце. ри. Насамперед необхідно звернутися до Резолюції Ради Європи (77)

про захист особи від актів адміністративних органів, у якій визначено:

право особи бути вислуханою, право доступу до інформації, допомога і

представництво, викладення мотивів, зазначення засобів правового захисту. Фактично саме три перші принципи закріплені в КАСУ через «право особи на участь у процесі прийняття рішення».

9. Право особи бути вислуханою

Право особи бути вислуханою означає надання особі можливості висловити суб єкту публічної адміністрації свою думку у справі. Це право має бути забезпечене насамперед у справах, у яких передбачається прийняття несприятливого адміністративного акта. Особа може представити власну позицію не лише в усній, а й у письмовій формі. Можливе одночасне заслуховування суб’єктом публічної адміністрації всіх або декількох учасників провадження під час проведення слухання. Це право повною мірою належить і заінтересованим особам.

9. Право особи на доступ до матеріалів справи

Спрямованим на реалізацію згаданого вище права особи бути вислуханою є право особи на доступ до матеріалів справи, яке означає, що особі повинна надаватися інформація про всі існуючі факти, що стосуються прийняття адміністративного акта. Така інформація повинна надаватися до прийняття суб’єктом публічної адміністрації рішення, щоб особа мала можливість використати цю інформацію перед викладенням власної позиції. Особа повинна отримати дозвіл на ознайомлення з інформацією щодо конкретної адміністративної справи за особистим запитом, зокрема, у разі коли доведе, що рішення у цій справі стосується її прав або законних інтересів. Винятком щодо доступу до інформації може бути лише випадок, коли ця інформація (або її частина) містить державну або комерційну таємницю та персональні дані про іншу особу.

9. Право особи на допомогу та представництво

Право особи на допомогу та представництво передбачає: по-перше, обов язок суб’єкта публічної адміністрації сприяти особі в реалізації її прав, свобод і законних інтересів. Особливий наголос нині робиться на необхідності надання консультацій, зокрема, в конкретній справі. Консультування спрямоване на повноцінну участь особи у вирішенні адміністративної справи; по-друге, право особи брати участь в адміністративній