Глава 16

розподілу, а саме: державний контроль (з боку уповноважених державних суб єктів) і громадський контроль (з боку громадськості). Водночас можна вести мову і про деталізований варіант, а саме:

•контроль з боку парламенту і створюваних ним органів (парламентський контроль); ^и

• контроль з боку Президента України (президентський контроль);

• контроль у системі суб’єктів публічної адміністрації (внутрішній адміністративний контроль);

• з боку органів судової влади (судовий контроль);

• з боку громадськості (громадський контроль).

У новітніх навчальних, наукових джерелах зустрічається і розподіл контролю на: контроль за законністю та контроль за доцільністю адміністративних рішень і діянь (наприклад, роботи М. А. Штатіної, А. Н. Кози- ріна, А. М. Школика та ін.)¹. Контроль за законністю зорієнтований на перевірку дотримання органами публічної адміністрації вимог законодавства, адміністративних договорів, а контроль за доцільністю адміністративних рішень і дій — на мотиви, способи, засоби здійснення цих дш або прийняття рішень, їх своєчасність та ефективність, фактично з всовується їх відповідність розумності, моральності та ефективності Йдеться про відповідність рішень та дій не лише правовим, а й соціальним стандартам.

1. Парламентський контроль

Значна увага серед різновидів позасудового контролю за діяльністю публічної адміністрації має приділятися контролю за суб’єктами здійснення, а саме:

Парламентський контроль (контроль з боку Верховної Ради України та створених нею органів, контроль законодавчої влади (є й інші назви) — це контроль, який здійснюється Верховною Радою України як представницьким органом держави і створеними нею органами Його особливістю є не тільки належність суб’єктів контролю здійснення до інших гілок влади, а й так зване поєднання прямої та непрямої форми здійснення. Зокрема, Верховна Рада України реалізує свої повноваження щодо контролю у вигляді:

• заслуховування щорічних і позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

• розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

Школик А. М. Зазначена праця. — С.145.

• здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України тощо.

При цьому цей, так званий, прямий контроль здійснюється щодо різних суб’єктів публічної адміністрації. Однак найбільш поширеним є прямий контроль з боку Верховної Ради України стосовно певних кадрових питань Конституційного Суду України, суддів загальної юрисдикції, Президента України (заслуховування послань, схвалення рішень про згоду щодо надання військової допомоги іншим державам, про запровадження воєнного, надзвичайного станів, про обов’язковість міжнародних договорів України, процедура імпічменту тощо), і контроль, що здійснюється певними постійно або тимчасово діючими структурами, серед яких. ^

• спеціалізовані суб’єкти парламентського контролю — комітети Верховної Ради України, тимчасові спеціальні комісії, тимчасові

слідчі комісії, тимчасові ревізійні комісії.

Згідно з Регламентом Верховної Ради, Законом України від 10 лю - го 2010 р. «Про Регламент Верховної Ради України» комітети Верховної Ради України реалізують функції парламентського контролю, що дістає

ВИЯВ!

V в аналізі практики застосування законодавчих актів у діяльності державних органів, їх посадових осіб із питань, віднесених до предметів відання комітетів, підготовці й поданні відповідних висновків і рекомендацій на розгляд Верховної Ради України,

У у контролі за виконанням Державного бюджету України в частині що віднесена до предметів їх відання, для забезпечення доцільності, економності та ефективності використання державних коштів у порядку,

встановленому законом; ..

У в організації та підготовці за дорученням Верховної Ради України

парламентських слухань;

У у взаємодії з Рахунковою палатою;

У у взаємодії з Уповноваженим Верховної Ради України з прав лю-

^ДИНИу у направленні матеріалів для відповідного реагування в межах, установлених законом, органам Верховної Ради України, державним орга

нам, їх посадовим особам тощо.

Можуть створюватися тимчасові слідчі комісії, тимчасові контрольні ревізійні комісії з будь-яких питань діяльності Верховної Ради України Конкретні повноваження відповідних комісій стосовно діяльності публічної адміністрації визначаються Верховною Радою України при їх створенні й до прийняття Верховною Радою України остаточного рішення про результати їх роботи є чинними.