Лікування

На сьогодні найбільш поширеною може вважатись наступна схема лікування раку ободової кишки з урахуванням ступеня поширеності пухлинного процесу:

0 стадія: ендоскопічне видалення пухлинного вогнища або поліпу в межах здорових тканин;

I стадія: хірургічне лікування;

II стадія:

• хірургічне лікування (рис.13.8);

• ад'ювантна хіміотерапія у хворих з поганим прогнозом і високим ризиком рецидиву захворювання.

III стадія:

• хірургічне лікування;

• ад'ювантна терапія

IV стадія:

• хірургічне лікування:

– видалення первинної пухлини або виконання обхідного анастомозу у разі неможливості видалення пухлини;

– видалення ізольованих віддалених метастазів (печінка, яєчники, легені) (рис.13.9 а,в,с).

• хіміотерапія;

• променева терапія;

• симптоматичне лікування.

Рис.13.8. Рак ободової кишки. Операційний препарат.

Рис.13.9. а) атипова резекція легені з метастазом колоректального раку.	в) черезшкірна РЧА метастазів в печінці.	с) інтраопераційний електрохімічний лізис метастазів у печінці.

Отже, лікування раку ободової кишки може проводитись хірургічним і хіміотерапевтичним методами. Основним вважається найбільш ефективне оперативне втручання. Медикаментозне спеціальне лікування поступається хірургічному, але може використовуватись і окремо. Хіміотерапія, як правило, доповнює оперативний метод лікування. Променева терапія раку ободової кишки майже не використовується, оскільки пухлини резистентні до променевого впливу.

Показаннями до застосування променевої терапії можуть бути:

• нерезектабельна первинна пухлина або місцевий рецидив;

• осередкові метастази в печінку, нирки, підшлункову залозу;

• метастази в парааортальні лімфатичні вузли;

• одиночні метастази в легені;

• метастази в кістках з вираженим больовим синдромом.

Як уже зазначалось, основним методом лікування злоякісних пухлин ободової кишки є хірургічне втручання. Хірургічний метод лікування буває радикальним, паліативним або симптоматичним.

Розрізняють два види радикальних втручань: резекція кишки та геміколектомія.

Резекція кишки передбачає видалення частини відділу ободової кишки. Виконують резекцію поперечної та сигмоподібної кишки, якщо пухлина розташована у середній частині або у прилеглих до неї ділянках (рис. 13.10).

Рис. 13.10. Резекція поперечної кишки.

Другою радикальною операцією, крім резекції, є геміколектомія. Розрізняють правобічну й лівобічну геміколектомію. Проводяться вони в залежності від розташування пухлини. Так, правобічна геміколектомія виконується, якщо пухлина розташована у сліпій, висхідній кишках, печінковому відділі або у початковій частині поперечної кишки. Лівобічна геміколектомія проводиться при локалізації пухлини в дистальному відділі поперечної кишки, селезінковому згині, низхідному відділі й проксимальної частині сигмоподібної кишки (рис. 13.11–12).

Рис. 13.11. Правобічна геміколектомія.	Рис. 13.12. Лівобічна геміколектомія.

За сучасними уявленнями, обов'язковому гістологічному дослідженню мають підлягати:

- первинна пухлина (з визначенням глибини інвазії в шари кишкової стінки);

- краї видаленої кишки (проксимальний і дистальний);

- не менше 12 видалених реґіонарних лімфатичних вузлів.

Симптоматична операція передбачає видалення ускладнень пухлини, що виникають у хворих з третьою або четвертою стадіями (кровотеча, перфорація, гостра кишкова непрохідність, гнійні процеси тощо). Якщо ускладнення виникає при ІІІ стадії, то симптоматична операція частіше всього стає першим етапом радикального хірургічного втручання. У таких випадках хірург під час виконання симптоматичної операції обов’язково повинен провести обстеження пухлини та черевної порожнини на відсутність розповсюдження пухлини й можливість проведення радикальної операції у майбутньому після одужання хворого від ускладнення.

До симптоматичних операцій відносять найбільш просту й доступну для виконання пристінкову колостому.

У випадках, коли необхідно повністю перекрити пасаж калових мас кишечником, накладають протиприродній відхідник (anus praeternaturalis), що за наявності розповсюдженого раку (IV стадії) залишається назавжди. У випадках, коли пухлина резектабельна, нерозповсюджена (І–ІІ–ІІІ стадії), після вилікування ускладнень і одужання хворих можна проводити радикальне лікування.

Серед симптоматичних оперативних втручань найбільш вигідним для хворого є обхідний анастомоз. Раціональність його в тому, що калові маси продовжують натуральний пасаж кишечником, зовнішніх стом не існує.