Біологічні причинні фактори: онковіруси
Термін онковірус походить від грецького слова oncos – пухлина і латинського virus – отрута; онковірус – вірус, що викликає пухлини. Онковіруси, як і інфекційні, складаються з центрально або ексцентрично розташованого нуклеотида, утвореного нуклеїновою кислотою (ДНК і РНК), й оточуючого його капсиду – білкової оболонки. Розміри онковірусів коливаються від 40 до 225 нм. Розмноження вірусів здійснюється внутрішньоклітинно шляхом реплікації (подвоєння) нуклеїнової кислоти й синтезу капсидного білка з наступним збиранням їх у вірусну часточку, т. зв. віріон. Нуклеїнові кислоти у вірусах мають двохланцюжкову структуру в ДНК-вірусах і, як правило, одноланцюжкову – в РНК-вірусах. Винятком є РНК-вірус Рауса, що викликає курячу саркому. Проникнення вірусів у клітини починається з їх взаємодії з рецепторами поверхні клітин, після чого скидається капсид і в клітину проникає їх нуклеїнова кислота.
Види онковірусів
Види онковірусів за нуклеїновою кислотою (НК), що вони містять:
1) РНК-віруси; синоніми: онкорнавіруси (від грецького “oncos” – пухлина, англійського “RNA” – ribonucleus аcid (рибонуклеїнова кислота) і латинського virus); ретровіруси (від латинського retros – зворотній), що вказує на наявність зворотної транскриптази (ревертази – РНК-залежної ДНК-полімерази), за допомогою якої на вірусних РНК-генах здійснюється синтез їх ДНК-копій – так звана зворотна (непряма) транскрипція (списування) спадкової інформації.
Найбільш важливими серед онкогенних ретровірусів є віруси лейкозно-саркоматозного комплексу, що викликають у птахів і ссавців саркоми й лейкози. До них належать: вірус саркоми Рауса, вірус лейкозів птахів, вірус Біттнера (він же “фактор молока”), що викликає рак молочної залози у мишей тощо.
2) ДНК-онковіруси. Найбільш важливими серед них є: а) віруси групи папова. Назва папова походить від поєднання перших складів назв трьох вірусів: а. папіломи Шоупа у кролів, в. поліоми у мишей і вакуолізуючого віруса SV-40 у мавп; б) вірус Люкке, що викликає аденокарциному нирок у леопардних жаб; вірус Епштейн-Барра. Аргументовано, що він викликає лімфому Беркіта, що протікає як ендемія у країнах центральної Африки серед дітей. Вважають, що з цим вірусом пов’язаний розвиток назофарінгеальної карциноми у людини.
Пухлини людини, ймовірно, викликані вірусами:
Рак слизової шийки матки (спричинюється папіломавірусом) (рис. 2.6-7);
Деякі форми Т-клітинного лімфолейкозу дорослих;
Кондилома статевих органів (рис. 2.8);
Папілома гортані (рис. 2.9);
Контагіозний молюск (рис. 2.10);
Африканська лімфома Беркіта (рис. 2.11);
Назофарингеальний рак.
|
|
Рис. 2.6. Папіломавірус.
|
Рис. 2.7. Рак шийки матки на фоні вагітності.
|
|
|
Рис. 2.8. Кондиломи статевих органів. |
|
|
|
Рис. 2.9. Папілома гортані. |
Рис. 2.10. Контагіозний молюск. |
|
|
Рис. 2.11. Зліва – вірус Епштейна-Барра, справа – африканська лімфома Беркіта. |
|
Не слід забувати і про вплив шкідливих звичок на виникнення раку. Так, тільки паління щорічно забирає життя близько 5 мільйонів осіб, що складає 12% усіх смертей на Землі. Враховуючи це, на 56-й асамблеї ВООЗ одностайно прийнято Рамочну конвенцію про боротьбу з палінням, що вступила в силу 28 лютого 2005 року.
Тепер усім державам-членам ВООЗ доручено накласти обмеження на рекламу й продаж тютюну. Інформація про шкідливість паління буде розміщена, принаймні, на третині площі кожної пачки цигарок. Там же будуть надруковані зображення легень курця.
Отже, незважаючи на різноманіття екзо- й ендогенних факторів, що мають потенційно канцерогенну дію, основні причини виникнення злоякісних пухлин людини нині встановлено й подано в переліку ВООЗ:
Паління – 30%;
Особливості харчування – 35%;
Інфекційні захворювання – 10%;
Професійні фактори – 4–5%;
Іонізуюче опромінення – 4–5%;
Репродуктивні фактори – 4–5%;
Низька фізична активність – 4–5%;
Ультрафіолетове опромінення – 2–3%;
Алкоголь – 2–3%;
Забруднення атмосферного повітря – 1–2%.
Отже, у переважній більшості випадків виникнення раку пов’язане не з гіпотетичними «екологічними факторами», а з конкретними побутовими чи виробничими причинами, при цьому майже 70% випадків раку виникають внаслідок паління, неправильного харчування й зловживання алкоголем, тобто зумовлюються стилем життя.