Симптоматичні операції у хворих на рак стравоходу й кардії

Найбільш тяжким для хворого симптомом раку стравоходу й шлунка є неможливість вживати їжу, що призводить до виснаження і смерті. У зв’язку з цим, за неможливості виконати радикальну операцію для полегшення стану хворого й відновлення проходження їжі застосовують різноманітні паліативні операції. До них належать: 1) А; 2) лазерна реканалізація пухлини; 3) обхідні анастомози; 4) стентування стравоходу (рис.11.11–13).

Гастростомія. Тривалий час до розробки радикальних хірургічних втручань при раку стравоходу основною операцією, що покращувала стан хворого, була гастростомія. Запропоновано багато її модифікацій. Наводимо алгоритм однієї з найпростіших і найбезпечніших методик – гастростомія за Штаммом-Сенном-Кадером.

Роблять серединний розріз. У рану витягують шлунок. На передній стінці шлунка ближче до великої кривини й дна виконують кисетний серозно-мускулярний шов, у центрі якого роблять розріз шлункової стінки довжиною 1 см. У просвіт шлунка на глибину 6–8 см вставляють гумовий шлунковий зонд максимально великого діаметру; навколо нього затягують і зав’язують кисетний шов. Навколо зонду на відстані 1 см накладають один за одним ще два кисетних шва, що занурюють зонд у канал шлунка. Після цього зліва від лапаротомної рани у місці найближчого розташування кисетного шва до черевної стінки в останній скальпелем роблять прокол через усі шари. Через цю рану зонд виводять назовні з нитками останнього кисетного шва. Шлунок фіксують до парієтальної очеревини навколо стоми. Одну нитку від кисетного шва проводять через край розрізу шкіри, іншу – навколо гумового кільця, надітого на трубку. При зав’язуванні ниток додатково фіксують шлунок до очеревини і зонд до стоми (рис. 11.11).

Рис. 11.11. Гастростомія за Штаммом-Сенном-Кадером.

Лазерна реканалізація (рис. 11.12а, б). Цю операцію хворі переносять психологічно легше, оскільки вона позбавляє їх від необхідності харчуватись через гумову трубку .

Рис. 11.12а. Методика лазерної реканалізації стравоходу (дивись відео – натиснути Ctrl та лівою кнопкою миші на посилання ).

Рис. 11.12б. Зліва направо: рентгенограми й ендофото під час ФЕС у хворого на рак стравоходу до і після лазерної реканалізації.

Стентування стравоходу. Нині широко застосовується методика стентування стравоходу за допомогою спеціальних дротяних стентів, що саморозкриваються. Методика неінвазивна, малотравматична, полягає в зондуванні стравоходу під рентген-контролем спеціальним зондом-провідником, через який проводиться стент. Стентування стравоходу дозволяє відновити його прохідність, налагодити природне живлення й поліпшити якість життя хворих, створюючи умови для проведення спеціального лікування. При розвитку стравохідно-бронхіальних або стравохідно-медіастинальних фістул стентування стравоходу оболонковими стентами іноді дозволяє успішно усувати ускладнення.

Обхідні анастомози. При пухлинах середньої і нижньої третини стравоходу виконують обхідний стравохідно-шлунковий анастомоз. Для виконання цієї операції мобілізують шлунок і переміщують його в плевральну порожнину. Анастомоз виконують на 4–5 см вище пухлини довжиною 4–6 см. Лінію швів прикривають передньою стінкою шлунка, який фіксують до медіастинальної плеври, до стравоходу вище анастомозу й до діафрагми. При пухлинах верхньої третини стравоходу іноді виконують езофагопластику тонкою або товстою кишкою.

Рис.11.13а. Стравохідні стенти з покриттям.	Рис.11.13б. Рак стравоходу до і після введення стенту.

Значний внесок у розробку хірургічних методів лікування раку стравоходу свого часу зробили такі українські хірурги, як академік АМН України, Герой України О.О. Шалімов (1998 року рішенням ЮНЕСКО академік Олександр Шалімов визнаний Людиною планети), академік АМН України, Герой України Г.В.Бондар, член-кор. НАН та АМН України проф. В.Л. Ганул, заслужений діяч науки, лауреат Державної премії СРСР, Заслужений діяч науки, лауреат Державної премії СРСР, Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор О.М. Авілова.

О.О.Шалімов (1918–2006)	В.Л.Ганул	О.М. Авілова (1918–2007)