Шляхи лімфогенного метастазування
Рак молочної залози характеризується схильністю до раннього метастазування. На момент встановлення діагнозу у 30% хворих клінічно визначаються віддалені метастази. Дослідження (B. Fіsher) показали, що лімфогенна й гематогенна дисемінація пухлини розвиваються майже одночасно. У зв’язку з цим метастази у реґіонарних лімфовузлах можна розцінювати як маркер гематогенної дисемінації, що свідчить про те, що захворювання набуло системного характеру й потребує системного лікування.
Лімфатична система молочної залози складається з внутрішньоорганних лімфатичних капілярів – судин, що утворюють мережі й сплетіння, позаорганних судин – колекторів і реґіонарних груп лімфатичних вузлів. Стік лімфи від молочної залози здійснюється до декількох груп лімфатичних вузлів (рис. 9.6).
|
Рис. 9.6. Шляхи відтоку лімфи в реґіонарні лімфатичні вузли молочної залози з урахуванням квадрантів (схема запозичена з Атласу онкологічних операцій під ред. Б.Є. Петерсона ). 1 – навколоареолярна мережа лімфатичних судин; 2 – парамамарні лімфатичні вузли: а) вузол Бартельса; б) вузол Зоргіуса; 3 – латеральні пахвові лімфатичні вузли; 4 – центральні пахвові лімфатичні вузли; 5 – підлопаточні лімфатичні вузли; 6 – підключичні лімфатичні вузли; 7 – надключичні лімфатичні вузли; 8 – парастернальні лімфатичні вузли; 9 – позадугрудні лімфатичні вузли; 10 – міжгрудні лімфатичні вузли (вузол Роттера); 11 – лімфатичні судини, що йдуть до епігастральної ділянки. |
Лімфогенне метастазування у хворих на рак молочної залози може йти за 7–8 напрямками (рис. 9.7 ):
пекторальний шлях – до парамамарних вузлів і далі до пахвових (рис. 9.7,1). Виявляється найбільш часто (60–70% випадків);
транспекторальний шлях – до центральних (верхніх) пахвових лімфовузлів (рис. 9.7,2). Трапляється рідко;
підключичний шлях – до підключичних лімфатичних вузлів (рис. 9.7,3). Спостерігається в 20–30% випадків;
парастернальний шлях – до парастернальних лімфатичних вузлів (рис. 9.7,6). Виявляється у 10% випадків;
ретростернальний шлях – до медіастинальних лімфатичних вузлів, обминаючи парастернальні (рис. 9.7,7,8). Спостерігається у 2% випадків;
перехресний шлях – до пахвових лімфатичних вузлів протилежного боку й до молочної залози (рис. 9.7,7). Трапляється у 5% випадків;
за лімфатичними шляхами Герота – до епігастральних лімфатичних вузлів і вузлів черевної порожнини (рис. 9.7,8). Відзначається рідко;
внутрішньошкірний – за черевною стінкою до пахвинних вузлів (рис. 9.7,9). Виявляється рідко.
|
Рис. 9.7. Шляхи відтоку лімфи від молочної залози (схема запозичена з Атласу онкологічних операцій під ред. Б.Є. Петерсона ) 1 – парамамарні лімфатичні вузли; 2 – центральні пахвові лімфатичні вузли; 3 – підключичні лімфатичні вузли; 4 – надключичні лімфатичні вузли; 5 – глибокі шийні лімфатичні вузли; 6 – парастернальні лімфатичні вузли; 7 – перехресні лімфатичні шляхи, що поєднують лімфатичні системи обох молочних залоз; 8 – лімфатичні судини, що йдуть до черевної порожнини; 9 –поверхневі пахвинні лімфатичні вузли.
|
|
Рис. 9.8. Топографія лімфатичних вузлів молочної залози і грудної стінки за Д. Надь 1 – підлопаточні лімфатичні вузли; 2 – латеральні (передні) пахвові лімфатичні вузли; 3 – ретромамарні лімфатичні вузли; 4 – міжгрудні лімфатичні вузли (вузол Роттера); 5 – підгрудні лімфатичні вузли; 6 – парастернальні лімфатичні вузли; 7 – лімфатичні вузли переднього середостіння; 8 – лімфатичні вузли заднього середостіння; 9 – задні міжреберні лімфатичні вузли.
|
