Спеціалізовані сайти:
Рак стравоходу http://www.cancer.gov/cancerinfo/pdq/treatment/esophageal/ healthprofessional/ Рекомендації щодо лікування раку стравоходу (PDQ).
Профілактика раку стравоходу
http://www.cancer.gov/cancerinfo/pdq/prevention/esophageal/ healthprofessional/
Рекомендації з профілактики раку стравоходу (PDQ).
Розділ 12
Рак шлунка
Рак шлунка (РШ) належить до найбільш поширених пухлинних захворювань людини. Щорічно в світі цією патологією захворюють понад 1 млн. осіб. В економічно розвинених країнах питома вага раку шлунка сягає 50% від усіх пухлин шлунково-кишкового тракту й 15% пухлин взагалі.
Поширеність раку шлунка неоднакова. У слабкорозвинених країнах, і таких, що розвиваються, захворюваність і смертність від РШ вищі, ніж у розвинених. Є достатньо виражена залежність рівня захворюваності від етнічних і расових особливостей: корейці, в'єтнамці, японці й аборигени Аляски найбільш схильні до ризику захворіти на рак шлунка; білі іспанці, китайці та представники негроїдної раси складають проміжну групу; для решти представників «білих» рас і філіппінців ризик виникнення пухлини значно нижчий. Захворювання є найбільш поширеним у країнах східної Європи (Ісландія, Фінляндія, Німеччина, Польща), Південної Америки, Південно-Східної Азії. Найбільш висока захворюваність серед населення розвинених країн зареєстрована в Японії (чоловіки – 80 на 100 000; жінки – 43), найнижча – у США (чоловіки – 10; жінки – 5,9).
У Росії з 1990 по 2000 роки спостерігалась виразна тенденція до зменшення показників захворюваності на рак шлунка (з 44,5 до 32,8 на 100 000 у чоловіків і з 19,6 до 14,3 на 100 000 у жінок). Проте смертність залишається на найвищому рівні – 37 на 100 000 населення у чоловіків і 15 на 100 000 населення у жінок.
Примітно, що захворюваність на РШ у США за останніх 40–50 років знизилась у декілька разів і складає всього 3% від усіх злоякісних захворювань. Американські дослідники вважають, що це результат пропаганди здорового способу життя і, перш за все, значних змін у харчуванні населення. Зокрема, за ці роки жителі США почали краще харчуватись (рафінована, добре оброблена їжа, овочі, фрукти, соки), перестали вживати міцні алкогольні напої в нерозбавленому вигляді і, що дуже важливо, стали менше палити. Зниження захворюваності й смертності від РШ спостерігається останнім часом у більшості країн світу й пов’язане зі зміною в дієті, лікуванням хронічної інфекції, викликаної Неlicobacter Pylori, проведенням скринінгу. У країнах з низьким рівнем захворюваності (наприклад, США) скринінг не рекомендується.
Україна належить до країн, де рак шлунка є одним з найпоширеніших злоякісних патологій. Захворюваність на рак шлунка на Україні у 2009 році дорівнювала 11 024 (24 на 100 тис. населення). Найвищі показники захворюваності спостерігаються у Сумській (36,1) та Чернігівській (36,8) областях. Низькі показники відзначено в Закарпатській (15,7) та Івано-Франківській (16,8) областях. Серед населення Землі це захворювання розповсюджене нерівномірно: найвища захворюваність спостерігається в Японії, Чилі (56,8 на 100 тис. населення). Чоловіки хворіють частіше жінок. Хворобою уражаються здебільшого люди середнього й похилого віку, зі старінням частота виникнення раку шлунка збільшується.
РШ – складне для діагностики й лікування захворювання. До 30–40% хворих за лікарською допомогою вперше звертаються вже з занедбаною, четвертою стадією хвороби, 20% виконати операцію неможливо у зв’язку з супутніми хворобами.
П’ятирічна виживаність хворих на рак шлунка у США та Європі сягає 25%. При діагностиці захворювання на ранніх стадіях виживаність сягає 61%.
Причини виникнення злоякісних новоутворень шлунка, судячи з усього, різноманітні й до кінця не з’ясовані. Нині найбільш поширеними чинниками ризику РШ є:
високий вміст солі в їжі (солона і в'ялена риба, консервовані продукти);
копчена й маринована їжа;
великий вміст нітрозоамінів і бензапірену в їжі;
недостатнє споживання молока і молочних продуктів;
паління, особливо у поєднанні з прийомом алкоголю;
постійне вживання гарячої їжі і напоїв;
нерегулярне харчування.
Рівень захворюваності залежить від багатьох екзо- і ендогенних чинників, певну роль відіграють природні геогідрохімічні умови: брак кобальту, магнію, нікелю, ванадію у ґрунті; надлишок кальцію, міді, цинку, хрому й підвищена мінералізація води. Слизова оболонка шлунка піддається найбільш інтенсивній дії різних, у тому числі й канцерогенних чинників, що потрапляють в організм з їжею.
Важливе місце належить порушенням режиму харчування: переїданню, вживанню жирної їжі та смажених блюд, маринованих овочів, копченої і в'яленої риби. Вживання солоних продуктів підвищує ризик виникнення РШ у чоловіків у 4 рази, у жінок – у 7 разів (K. Maruyama, 1984). Однак щоденне вживання молока, молочних продуктів, фруктів і зелених овочів істотно знижує захворюваність (Р. Correa, 1985). Відмічено безперечний зв'язок РШ з високим вмістом нітросполук у їжі. Численні дослідження показали: нітрати, що містяться в їжі, в порожнині шлунка легко перетворюються на нітрит, який, у свою чергу, перетворюється в нітрозаміни, що мають доведену канцерогенну дію. Слід зазначити, що утворення нітрозамінів відбувається інтенсивніше на фоні зниженої кислотності шлункового соку.
Певну роль у виникненні захворювання відіграють паління і вживання міцних алкогольних напоїв. Ризик виникнення РШ у курців вищий у 1,3–1,5 рази. Смертність від РШ у тих, хто почав палити в юнацькому віці складає 206,9–381,4, а у некурців – 144,7.
Досі не повною мірою вивчено роль генетичних чинників у виникненні захворювання, хоча саме з ним зв'язують високу захворюваність на РШ в Японії. Генетична схильність у двічі збільшує захворюваність на РШ. Класичним прикладом є доля родини Наполеона Бонапарта, члени якої в кожному поколінні хворіли на РШ. До генетичних чинників можна віднести зв'язок захворюваності РШ з ІІ(А) групою крові, за якої рівень захворюваності може бути вище на 15–20%.
Останніми роками привертає увагу роль Helikobacter pylori (НР) у виникненні пухлин шлунку. НР – інфекція достатньо поширена й уражає до 96% населення окремих країн. Виходячи з теорії багатоступінчатого канцерогенезу, можна припустити, що НР-інфекція призводить до розвитку хронічного атрофічного гастриту, що і є першою ланкою в тривалому процесі виникнення пухлини.
Існує припущення про можливий зв'язок РШ й вірусу Епштейна-Барра, що виявляється в 80% низькодиференційованих пухлин з лімфоїдною інфільтрацією і в 6–9% випадків низькодиференційованих аденокарцином.