Етіологія

Етіологія цього захворювання вивчена недостатньо, оскільки в експерименті важко викликати рак ободової кишки; крім того, матеріалу для вивчення зародження й розвитку ракової пухлини немає. Однак відомо, що певне значення має харчування людини. В цьому плані велику увагу приділяють нестачі в харчових продуктах рослинної клітковини, її дефіцит суттєво порушує перистальтику та деякі інші функції ободової кишки. Багата на білки й жири страва призводить до розвитку не зовсім властивої для ободової кишки мікрофлори й навіть дисбактеріозу, що, в свою чергу, спричинює передракові захворювання.

Фактори ризику раку ободової кишки

Рак ободової кишки частіше виникає у осіб віком понад 50–60 років, максимум захворюваності припадає на вікові групи старше 70 років. Вважається, що 60–80% пухлин товстої кишки зумовлено впливом канцерогенних чинників зовнішнього середовища, а 10–30% генетично детерміновані.

Нині розглядають такі основні чинники ризику захворювання на РОК:

• Вік понад 50 років;

• Особливості харчування;

• Генетичні синдроми й мутації:

– дифузний сімейний поліпоз (рис. 13.1);

– синдром Гарднера-Тернера (включає класичну тріаду: наявність аденоматозу прямої кишки у поєднанні з доброякісними пухлинами кісток, м'яких тканин і шкіри) (рис. 13.2);

– синдром Пейтца-Єгерса (характеризується поліпозом всього шлунково-кишкового тракту з пігментацією губ і щік; поліпи в цьому випадку є справжніми гамартомами) (рис. 13.3);

– хвороба Тюрка (виявляється поєднанням поліпозу товстої кишки й пухлин центральної нервової системи; передається за аутосомно-рецесивною ознакою).

• Попередні захворювання:

– аденоми ободової кишки;

– виразковий коліт;

– хвороба Крона ободової кишки;

– раніше перенесений рак ободової кишки;

• раніше перенесений рак жіночих геніталій або молочної залози;

• наявність в анамнезі раку товстої кишки у близьких родичів.

Рис. 13.1.Дифузний сімейний поліпоз.

Рис. 13.2. Аденоматоз прямої кишки при синдромі Гарднера.	Рис. 13.3. Меланотичні плями на губі при синдромі Пейтца-Єгерса.

З місцевих факторів ризику для раку ободової кишки має значення застій калових мас у місцях згинів і звужень кишки, оскільки саме там розвиваються такі запальні процеси, як тифліт, сигмоїдіт, місцевий коліт і трофічні виразки.

Неабияку роль у розвитку раку ободової кишки мають закрепи, що виникають у людей похилого віку або в зв’язку з особливостями харчування. Закрепи й застій калових мас призводить до посилення процесів гниття та бродіння хімусу в кишці, а це сприяє утворенню великої кількості шкідливих речовин: індолу, скатолу і под., що можуть стати канцерогенами.

Особливості харчування є причиною третини всіх пухлин людини; їх розглядають як один з основних чинників ризику розвитку й, водночас, можливої профілактики раку товстої кишки.