Етапи канцерогенезу

На I етапі спостерігаються тільки функціональні порушення, що виражаються в ановуляції, гіперестрогенії. Якщо не проводити своєчасну гормональну корекцію цих порушень, відбувається формування вже морфологічних порушень, що розцінюються як фонові. До них належать дифузна й вогнищева форми гіперплазії ендометрія. За відсутності лікування цієї патології відбувається формування морфологічних змін, що розцінюються вже як передракові. До них належать слабко й помірно виражені форми гіперплазії атипії або аденоматозу, що вимагають невідкладного лікування, без якого відбувається розвиток злоякісної пухлини: фаза преінвазивного раку, рак у межах слизової оболонки, рак з мінімальною інвазією та виражені форми РЕ.

Основним завданням клініцистів є виявлення і своєчасне лікування фонових, передракових станів і початкових РТМ, оскільки при лікуванні хворих з уже встановленим РЕ тільки біля 60% доживають до 50-річного терміну спостереження, й не менше 30% помирають від рецидиву і метастазів.   

Патологічна анатомія і гістологія

Розрізняють обмежену й дифузну форми РТМ. При першій пухлина росте у вигляді поліпа, чітко відмежована від неураженої слизової оболонки матки; при другій формі ракова інфільтрація розповсюджується на весь ендометрій. Пухлина найчастіше виникає в області дна і трубних кутів матки. Клінічно розвинуті форми РЕ представлені у вигляді екзофітних розростань, рідше – поліпоподібних.

Близько у 80% хворих визначається аденокарцинома різного ступеня диференціювання, у 8–12% – аденоакантома (з доброякісним плоскоклітинним диференціюванням), що має сприятливий прогноз.

До пухлин, що рідше трапляються й відрізняються гіршим прогнозом, належить залозисто-плоскоклітинний рак.

Плоскоклітинний рак, як і світлоклітинний, виникає у жінок більш літнього віку й відрізняється агресивною течією.

Недиференційований рак частіше виявляють у жінок старше 60 років; виникає він на фоні атрофії ендометрія (2-й патогенетичний варіант), також має несприятливий прогноз.

Ще одним з рідкісних морфологічних варіантів РЕ є серозно-папілярний рак, що має дуже агресивний перебіг і високу потенцію до метастазування.

Метастазування

    Слід зазначити, що будь-якої ізольованої лімфатичної і кровоносної системи шийки і тіла матки не має. Існує єдина внутрішньоорганна лімфатична система цілого органа – матки. Саме у зв’язку з цим частота метастазування залежить від локалізації пухлини (при локалізації у верхньозадній частині матки метастази виявляють у 2,1% хворих; при пухлині, що охоплює 2/3 органу, – у 8,8%, при нижньозадній локалізації – у 20%, при переході на цервікальний канал – у 21%).

Для РЕ властива ортодоксальність метастазування: послідовність та етапність ураження реґіонарних і віддалених лімфатичних колекторів, наступне приєднання гематогенного розповсюдження.

Лімфогенне метастазування тісно пов'язане не тільки з біологічними властивостями пухлини, але й деякими особливостями організму. Лімфогенні метастази частіше виявляються у літніх хворих на РТМ з 2-м патогенетичним варіантом. У хворих до 30 років метастази не виявляються, у жінок віком 40–49 років виявляються в 5,7% випадків, старше 70 років – в 15,4%; при 1-му патогенетичному варіанті – в 8,9%, при 2-му – в 13,6%.

Частота метастазування в лімфатичні вузли, залежно від ступеня диференціювання пухлини

Високодиференційована аденокарцинома – 4,2%, помірно диференційована – 10–12%, низькодиференційована – 18–26%.

При локалізації пухлини у межах слизової оболонки метастази в лімфатичні вузли практично не виявляються, при поверхневій інвазії визначаються в 5% випадків, а при глибокій – в 35–40%.

При РТМ метастази в легені виявляються у 26% хворих, у 7,5% спостерігають метастази в яєчниках і у 4% – в кістках скелета.

Окрім лімфогенного й гематогенного метастазування при РЕ трапляється імплантаційне розповсюдження пухлини. Виявлення пухлинних клітин у змиві з дугласового простору, особливо в поєднанні з проростанням пухлини в серозну оболонку матки, є несприятливою прогностичною ознакою.