Диспансеризація хворих на рак прямої кишки

Протягом першого року після лікування контрольний огляд проводиться кожні 3 місяці, потім двічі протягом року, з третього року – щорічно. Огляд включає вивчення скарг, загальний огляд, клінічні аналізи крові, УЗД внутрішніх органів, пальцеве ректальне дослідження, ректороманоскопію (з метою вивчення зони анастомозу). Рекомендується визначення рівня РЕА: його підвищення з певним ступенем вірогідності може свідчити про рецидив захворювання.

З метою відновлення й підтримки функції прямої кишки застосовується індивідуальна дієта, комплекс фізичних вправ для м'язів промежини й черевного преса, електростимуляція анального сфінктера, що дозволяє згодом досягти остаточної реабілітації пацієнтів і прийнятного рівня життя.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Невмотивована анемія найчастіше спостерігається при раку товстої кишки з локалізацією:

1. у сліпій кишці;

2. у висхідному відділі ободової кишки;

3. у правій половині ободової кишки;

4. у низхідному відділі ободової кишки.

2. Серед екзогенних чинників розвитку раку товстої кишки провідне значення мають:

1. особливості харчування;

2. професійні шкідники;

3. особливості клімату;

4. усе перераховане.

3. Які з перерахованих типів поліпів товстої кишки найчастіше малігнізуються?

1. гіперпластичні;

2. тубулярні аденоматозні;

3. ворсинчасті аденоматозні;

4. тубулярно-ворсинчасті.

4. З приведених нижче утворень не є дійсними пухлинами:

1. гіперпластичні поліпи;

2. гамартомні поліпи;

3. аденоматозні поліпи;

4. «а» і «b»;

5. усе перераховане.

5. Клініка, що характеризується симптомокомплексом кишкових розладів, тривалими закрепами, що іноді зміняються проносами, здуттям кишечника, бурчанням у животі, появою кров'яно-слизистих і гнійних виділень з кишечника, характерна для:

1. обтураційної форми раку;

2. псевдозапальної форми раку;

3. ентероколітичної форми раку;

4. диспептичної форми раку ободової кишки.

6. Симптомокомплекс кишкової непрохідності є провідним при раку:

1. сліпої кишки;

2. висхідної кишки;

3. лівої половини ободової кишки;

4. ампули прямої кишки.

7. При раку печінкового кута ободової кишки виконують:

1. правобічну геміколектомію;

2. резекцію печінкового кута ободової кишки;

3. субтотальну колектомію;

4. обсяг операції залежить від розмірів пухлини.

8. При раку ободової кишки не є радикальною операція:

1. резекція ободової кишки;

2. геміколектомія;

3. операція Гартмана;

4. формування обхідного міжкишкового анастомозу.

9. При раку ректосигмоїдного відділу прямої кишки, ускладненому гострою кишковою непрохідністю, операцією вибору є:

1. формування обхідного анастомозу;

2. формування колостоми;

3. операція Гартмана;

4. операція Грекова.

10. При раку низхідної кишки з метастазами в реґіонарні лімфатичні вузли показано лікування:

1. хірургічне;

2. операція + променева терапія;

3. операція + хіміотерапія;

4. тільки хіміотерапія.

11. При раку ампули прямої кишки з метастазами в регіонарні лімфатичні вузли показано лікування:

1. хірургічне;

2. операція + променева терапія;

3. операція + хіміотерапія;

4. тільки хіміотерапія.

12. З найбільшою частотою злоякісною пухлиною уражається:

1. ректосигмоїдний відділ;

2. ампулярний відділ;

3. анальний канал;

4. частота ураження пухлиною однакова для всіх відділів.

13. При раку ректосигмоїдного відділу прямої кишки переважають симптоми:

1. больові відчутя;

2. паранеоплазія;

3. патологічні виділення;

4. порушення функції (закрепи).

14. При раку анального каналу плоскоклітинної будови T1N0M0 частіше виконується:

1. черевно-промежинна екстирпація прямої кишки;

2. передопераційне променеве лікування;

3. самостійне променеве лікування;

4. місцеве висічення пухлини.

15. При локалізації злоякісної пухлини в ампулі прямої кишки на відстані 7 см від шкіряно-анальної лінії показано виконання:

1. низької черезчеревної резекції прямої кишки;

2. черевно-анальної резекції прямої кишки;

3. черевно-промежинної екстирпації прямої кишки;

4. колостомії.

16. Хворому на рак ампули прямої кишки, розташованої на висоті 13 см від шкіряно-анальної лінії, показано виконання:

1. черезчеревної резекції прямої кишки;

2. черевно-анальній резекції прямої кишки;

3. черевно-промежинної екстирпації прямої кишки;

4. операції Гартмана.

17. Сучасним препаратом для лікування метастатичного раку товстої кишки є:

1. фторурацил;

2. вінкристин;

3. циклофосфан;

4. томудекс.