Хіміотерапія раку молочної залози

Хіміотерапія широко застосовується у лікуванні раку молочної залози. Це зумовлено тим, що, згідно сучасних уявлень, рак молочної залози швидко набуває системного характеру й підлягає комплексному лікуванню. Поліхіміотерапія (ПХТ) затримує і запобігає розвитку місцевого рецидиву, покращує виживаність хворих з місцеворозповсюдженим раком молочної залози, підвищує якість і збільшує тривалість їх життя. За останні десятиріччя тривалість життя хворих на рак молочної залози значно зросла, перш з все, внаслідок широкого впровадження в практику ПХТ.

Системна хіміотерапія раку молочної залози

Неоад’ювантна хіміотерапія (НАХТ) призначається при місцеворозповсюдженому раку молочної залози з наступною оцінкою ефекту й вирішенням питання про проведення хірургічного, комплексного або комбінованого лікування.

Ад’ювантна хіміотерапія (АХТ) призначається:

• хворим з ЕR+PR+ пухлинами і високим ризиком навіть за відсутності метастазів у реґіонарних лімфатичних вузлах, додатково призначається тамоксифен (жінкам, які менструюють, при цьому вимикається функція яєчників);

• хворим з ЕR-PR- пухлинами і високим ризиком навіть за відсутності метастазів у реґіонарних лімфатичних вузлах;

• хворим з метастазами в реґіонарні лімфовузли і (або) несприятливими прогностичними факторами.

АХТ є найбільш ефективною у пацієнток у пременопаузі й призводить до зниження 5-річної летальності на 30%. Комбінована хіміотерапія має переваги перед монотерапією, особливо у групі хворих з метастатичним раком молочної залози. Оптимальним є проведення 4–6 курсів ПХТ за стандартними схемами (CMF, CAF) протягом півроку (жінкам, які менструюють, при цьому вимикається функція яєчників).

АХТ починається не пізніше 30 днів після оперативного втручання.

Основні схеми пхт раку молочної залози:

1. Метотрексат, циклофосфамід, 5-фторурацил (CMF) – класична схема (табл. 9.2).

2. Хворим з високим ризиком розвитку рецидиву рекомендована схема: циклофосфамід, доксорубіцин і 5-фторурацил (CАF). Ефективність її застосування у хворих з метастатичним раком молочної залози складає 65–80%.

3. Альтернативні схеми для хворих з метастатичним раком включають: доксорубіцин, епірубіцин, тіоТЕФ, вінбластин, високі дози цисплатину, мітоміцин, мітоксантрон, таксотер, паклітаксел та інші хіміопрепарати.

Внутрішньоартеріальна реґіонарна ПХТ через систему a. thoracica int. (розроблена у Донецькому протипухлинному центрі) дозволяє навіть при місцеворозповсюдженому раку (T3-4 N1-2 M0) досягнути регресії пухлини у 84,7% випадків і створити умови для виконання радикальної, в тому числі функціонально-зберігаючої операції (рис.9.20).

Ендолімфатична хіміотерапія раку молочної залози є альтернативним методом хіміотерапії, розроблена у Донецькому протипухлинному центрі. Метод є найбільш ефективним при ускладненнях, набрякових і вторинно-інфільтративних формах раку молочної залози й дозволяє знизити частоту токсичних ускладнень, покращити безпосередні й віддалені результати лікування хворих. Хіміопрепарати вводяться ендолімфально шляхом катетеризації лімфатичних судин внутрішньої поверхні стегна.

Таблиця 9.2.