Лікування мастопатій

Лікування мастопатій слід починати з лікування функціональних розладів нервової системи, захворювань геніталій, печінки.

На початкових стадіях мастопатії (масталгії) слід дати поради щодо нормалізації статевого життя, необхідності народити дитину й годувати її грудьми не менше року. Можливе застосування фізіотерапевтичних процедур: електрофорезу йодиду калію або новокаїну, ретромамарної новокаїнової блокади.

При розвинутих формах дифузної мастопатії лікування має включати вітамінотерапію для поліпшення функції печінки, що бере участь в інактивації надлишку естрогенів. Рекомендується застосування вітамінів А, В1 та Е протягом 1–2 місяців.

Для нормалізації лютеїнової функції яєчників використовують мікродози йодиду калію. Призначають 0,25% розчин йодиду калію по 1–2 чайні ложки один раз на день, тривало, до року. В період менструації препарат не використовують.

Лікування андрогенами використовують при підвищеній функції яєчників. Призначають тестостерону пропіонат по 25 мг в/м через день протягом декількох межменструальних періодів до досягнення стійкого терапевтичного ефекту. Можливе використання метилтестостерону або метиландростендіолу в пігулках (під язик) по 25 мг щоденно. З метою запобігання вірилізації, гормонотерапію слід застосовувати лише за відсутності ефекту від інших методів лікування й, переважно, при різких проявах дифузної мастопатії у хворих віком понад 45 років.

При вузловій мастопатії і фіброаденомах слід виконувати секторальну резекцію молочної залози.

Техніка виконання секторальної резекції молочної залози

Операцію звичайно виконують під місцевою анестезією, іноді застосовують ендотрахеальний наркоз.

Розріз шкіри ведуть радіально від краю навколососкового кола над патологічним новоутворенням. Краї шкіри й підшкірну клітковину відсепаровують в боки. Уточнюють межі патологічного вогнища й висікають відповідні частини молочної залози, намагаючись дотримуватись міжчасткових проміжків. Ретельно зупиняють кровотечу. Порожнину в залозі ліквідують накладаючи глибокі вузлові шви. Рану дренують гумовою стрічкою. Накладають шви на підшкірну клітковину й шкіру.

При локалізації патологічного новоутворення поблизу ареоли шкіряний розріз для кращого косметичного результату можна вести не радіально, а за краєм ареоли, відповідно межі пігментації. Для висічення ділянки залози з нижніх квадрантів розріз доцільно проводити дугоподібно за ходом шкіряної складки під залозою.

Обов’язковим є термінове інтраопераційне гістологічне дослідження видалених тканин. При виявленні злоякісної пухлини виконується радикальна операція, обсяг якої узгоджується з пацієнткою до початку лікування.

Патогенетичні форми раку молочної залози

Гіпотиреоїдна форма трапляється у молодих жінок віком від 15 до 32 років (середній вік – 28 років). Для цієї форми характерні гіпотиреоз, ожиріння, рання поява місячних (до 12 років), фолікулярні кісти яєчників з розростанням тека-тканини. Гіпотиреоз сприяє підвищеній продукції ТТГ аденогіпофізом за принципом зворотного зв’язку, який, у свою чергу, призводить до посилення проліферації в органах-мішенях: молочних і щитовидній залозах. Прогноз несприятливий. Виявляється в 4,3% випадків.

Яєчникова форма – найчастіша патогенетична форма РМЗ. Може бути спадковою або набутою. Назва зумовлена тим, що гіперестрогенія є наслідком підвищеної функції яєчників. Частіше виявляється у жінок віком 28–50 років. Має зв'язок з порушенням функції яєчників: гормоноактивні кісти яєчників, пізні пологи, сексуальні порушення, ожиріння 2–3 ступеня, фіброаденоматоз молочних залоз. Для цієї форми характерні рання поява місячних (до 12 років) та пізня менопауза, рясні й тривалі місячні, наявність передменструального синдрому. Спостерігається у 44% випадків.

Гіпертензійно-надниркова форма. Спостерігається у жінок віком від 45 до 64 років. Для неї характерні ожиріння й гіпертонічна хвороба. Часто поєднується з фіброміомами матки, цукровим діабетом. Перебіг хвороби торпідний. Спостерігається у 39,8% хворих.

Вторинно-інволютивна форма. Виявляється у жінок у глибокій менопаузі або після оваріоектомії. Перебіг хвороби тривалий. Трапляється у 8,6% пацієнтів.

Окрім того, виділяють за наявністю певних рецепторів чотири типи раку молочної залози :

• Люмінальний А: ER+, PgR±, Her2/neu-;

• Люмінальний Б: ER+, PgR±, Her2/neu+;

• Базальний: ER-, PgR-, Her2/neu-;

• Her2/neu-позитивний: ER-, PgR-, Her2/neu+.