Патанатомія і метастазування

За гістологічною будовою розрізняють епітеліоїдноклітинну меланому (меланокарциному), невоклітинний варіант з дрібних клітин, веретеноклітинну меланому (меланосаркому) і меланому змішаного типу. Виділяють також безпігментні меланоми.

Існують чотири клініко-анатомічні форми меланом: поверхнева, вузлова (15% випадків), акролентигоподібна (10% випадків) і злоякісне лентиго (рис. 7.31).

Поверхнева меланома виникає на фоні незміненої шкіри або на фоні невусу. Вона розвивається з епідермальних меланоцитів і найчастіше розташовується на закритих ділянках шкіри (тулуб, кінцівки). Спочатку вона має невеликі розміри – до 1 см, більш темне забарвлення – темно-коричневе, чорне або синюшне.

Вузлова меланома клінічно являє собою вузлове утворення темно-коричневого або чорного кольору. В окремих випадках пігмент у пухлині відсутній, і тоді вона має рожевий або яскраво-червоний колір.

Акролентигоподібна меланома найчастіше росте у верхніх шарах дерми долонь і підошов у людей похилого віку. Пухлина має нерівні краї, чорний колір (може бути безпігментною).

Злоякісне лентиго – це меланома, що розвивається на фоні меланозу Дюбрея. У літніх людей на обличчі та інших ділянках тіла з’являються блідо-коричневі плями неправильної форми діаметром від 1 до 3 см. Про перехід меланозу Дюбрея у лентиго-меланому свідчить поява строкатого забарвлення пігментної плями, межі плями стають нерівними, а форма неправильною. У забарвленні поєднуються тони коричневого й чорного кольорів. Усе це надає лентиго-меланомі схожість з малюнком географічної мапи або мазка бруду на шкірі.

Злоякісна меланома має високий потенціал до раннього і бурхливого лімфогенного, гематогенного й лімфогематогенного метастазування. Метастази спостерігаються у реґіонарних лімфатичних вузлах, шкірі, печінці, легенях, серці, наднирниках, кістках, мозку та інших органах. Іноді на перший план виходить метастатичне ураження лімфатичних вузлів і поява сателітів (дочірніх утворень на шкірі) (рис. 7.32).

Інші меланоми

Меланома сітківки ока (рис. 7.33).

Лентигінозна меланома слизових оболонок – 1 % від загальної кількості меланом. Трапляється в порожнині носа, рота, періанальної і вульвовагінальній ділянках. Характеризується вираженою, нерівномірною пігментацією (рис. 7.34).

Малігнізована меланома м'яких тканин (англ. malignant melanoma of soft parts або clear cell sarcoma) росте на зв'язках і апоневрозах. Виявляється у всіх вікових групах, зокрема у дітей і підлітків.

Рис. 7.31. Клінічний спектр меланом шкіри.

Рис. 7.32. Меланома шкіри плеча з сателітами.	Рис. 7.33. Меланома сітківки ока.

Рис. 7.34. Зліва меланома ануса, справа – меланома вульви.

Стадії меланоми шкіри

Мікростадії (за Clark, 1967 р.):

• рівень інвазії I: всі пухлинні клітини знаходяться в епідермісі, до базальної мембрани (меланома in situ);

• рівень II: пухлина товщиною до 0,75 мм, інфільтрує шкіру до папілярного шару;

• рівень III: пухлина товщиною 1,5 мм, досягає межі між сосочковим і сітчастими шарами дерми;

• рівень IV: пухлина товщиною 1,51–4 мм інфільтрує сітчастий шар дерми;

• рівень V: пухлина товщиною понад 4 мм, проростає в жирову клітковину.

Рис. 7.35. Мікростадії за Clark.

Стадії за Breslow, 1970 р.

Тонка: глибина інвазії менше 0,75 мм;

Проміжна: глибина інвазії 0,76–3,99 мм;

Товста (глибока): глибина інвазії більше 4 мм.