Клініка раку щитовидної залози

Перебіг РЩЗ характеризується відсутністю клінічних проявів на початковому етапі розвитку хвороби.

Слабкість клінічних проявів і наявність прихованих форм захворювання значно утруднюють ранню діагностику РЩЗ. Однак незважаючи на це, при достатній онкологічній сторожкості, грамотному та цілеспрямованому обстеженні діагноз можливо встановити своєчасно.

У більшості випадків основним і першим симптомом є асиметричне збільшення щитовидної залози і наявність утворення, що визначається пальпаторно. Приблизно у 10% хворих на РЩЗ збільшення шиї відбувається за рахунок метастазів у шийні лімфовузли. При цьому щитовидна залоза може бути без ознак наявності пухлини.

Загальний стан хворого, зазвичай, не погіршується навіть за наявності реґіонарних і віддалених метастазів. Болі, порушення ковтання і дихання трапляються рідко, головним чином, у термінальних стадіях захворювання.

Виділяють чотири основні клінічні форми РЩЗ:

• Струмоподібна форма характеризується невиразною клінікою, нерівномірним збільшенням залози, що має щільну або еластичну консистенцію, значно пізніше з’являються реґіонарні метастази;

• Тиреоїдитоподібна форма за клінічним перебігом нагадує хронічний тиреоїдит Хашимото або зоб Ріделя, часто виявляється обтураційний синдром;

• Прихована форма нагадує специфічний або неспецифічний лімфаденіт, позаорганні пухлини шиї, лімфогранулематоз, лімфосаркому. Метастази у реґіонарних лімфатичних вузлах найчастіше визначаються раніше первинної пухлини;

• Псевдозапальна форма спостерігається рідко, нагадує гострий тиреоїдит: гіперемія, болючість і ущільнення щитовидної залози, гіперемія шкіри шиї.

Клінічний перебіг захворювання значною мірою залежить від морфологічної структури пухлини. Так, папілярна аденокарцинома, що виявляється найчастіше, метастазує переважно лімфогенно і має сприятливий прогноз. Фолікулярна ж аденокарцинома метастазує частіше гематогенно, тому частіше відзначають віддалені метастази. Загалом ці види пухлин ростуть досить повільно. Недиференційований рак має високий ступінь злоякісності, бурхливий перебіг і генералізоване метастазування. Найчастіше він трапляється у хворих похилого і старечого віку, особливо у чоловіків.

Іноді медуллярний рак щитовидної залози спостерігається у поєднанні з феохромоцитомою і пухлинами паращитовидних залоз. Це аутосомно-домінантно успадковане поєднання має назву «синдром Сиппла».

Зона реґіонарного метастазування представлена лімфатичними вузлами вздовж глибокої яремної вени, загрудинними, паратрахеальними, ланцюжком вузлів вздовж додаткового нерва і гілок поверхневої артерії шиї (рис. 8.8). Віддалені метастази РЩЗ спостерігаються в 10–15% випадків. Найчастіше уражаються легені й кістки.

Рис. 8.8. Реґіонарні лімфатичні вузли щитовидної залози (запозичене з Атласу онкологічних операцій під ред. Б.Є. Петерсона) 1 – верхні глибокі шийні; 2 – середні глибокі шийні; 3 – нижні глибокі шийні; 4 – передтрахеальні; 5 – паратрахеальні; 6 – передгортанні. У рамці – внутрішньоорганна лімфатична сітка щитовидної залози.