568 Особлива частина Розділ VII

Не вважаються антиконкурентними також і узгоджені дії будь-яких суб'єктів гос¬подарювання щодо постачання чи використання товарів, якщо учасник узгоджених дій стосовно іншого учасника узгоджених дій встановлює обмеження на: використання поставлених ним товарів чи товарів інших постачальників; придбання в інших суб'єктів господарювання або продаж іншим суб'єктам господарювання чи споживачам інших товарів; придбання товарів, які за своєю природою або згідно з торговими та ін¬шими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не належать до предмета угоди; формування цін або інших умов договору про продаж поставленого товару іншим суб'єктам господарювання чи споживачам. Але ці дії вважатимуться антиконкурентни¬ми, якщо вони: призводять до суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, у т. ч. монополізації відповідних ринків; обмежують доступ на ринок інших суб'єктів господарювання; призводять до економічно необгрунтованого підвищення цін або дефіциту товарів.

Не є антиконкурентними узгодженими діями будь-які дії, вчинені відповідно до угод про передачу прав інтелектуальної власності або про використання об'єкта права інтелек¬туальної власності в тій частині, в якій вони обмежують у здійсненні господарської діяль¬ності сторону угоди, якій передається право, якщо ці обмеження не виходять за межі за¬конних прав суб'єктів права інтелектуальної власності. Зокрема, не виходить за межі за¬конних прав цих суб'єктів встановлення обмежень стосовно обсягу прав, які передаються, строку та території дії дозволу на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також виду діяльності, сфери використання, мінімального обсягу виробництва.

Розгляд питання про надання дозволу на узгоджені дії здійснюється АК, його тери¬торіальними органами, КМ на основі колективної заяви про надання дозволу, яка пода¬ється учасниками узгоджених дій, органами влади, органами місцевого самоврядуван¬ня, органами адміністративно-господарського управління. До заяви додаються необхід¬ні для розгляду справи документи, при цьому інформація з обмеженим доступом може подаватись окремо кожним заявником без ознайомлення з нею інших заявників. Якщо дозвіл на узгоджені дії було надано органами АК на конкретно визначений строк, суб'єкти господарювання мають право звернутися до органів АК із заявою про продов¬ження дії дозволу. Така заява подається за три місяці до закінчення строку дії дозволу. Заява про надання дозволу на узгоджені дії розглядається протягом трьох місяців, а заява про зміни в узгоджених діях, на які раніше було отримано дозвіл - протягом ЗО днів з дня прийняття її до розгляду відповідним органом АК. Якщо протягом цього строку не початий розгляд справи про узгоджені дії, рішення про надання дозволу на узгоджені дії вважається прийнятим. Днем прийняття рішення про надання дозволу у цих випадках вважається останній день строку розгляду заяви. Розгляд органами АК справи про узгоджені дії провадиться у разі виявлення підстав для заборони узгодже¬них дій, а також у разі необхідності проведення складного поглибленого дослідження чи експертизи. При цьому для розгляду такої справи законом встановлено окремий строк, який становить З місяці, починаючи з дня подання заявником у повному обсязі додаткової інформації, яку вимагав від нього орган АК, та отримання висновку експер¬тизи. Якщо протягом строку розгляду справи органами АК рішення не прийнято, вва¬жається, що на узгоджені дії надано дозвіл. За результатами розгляду справи про узго¬джені дії АК, органами АК може бути прийнято рішення про надання дозволу на узго¬джені дії або про заборону узгоджених дій. Заява до КМ про надання дозволу на відповідні узгоджені дії може бути подана протягом ЗО днів з дня прийняття АК рішен¬ня про їх заборону. За результатами її розгляду KM приймає мотивоване рішення про надання дозволу на узгоджені дії чи відмову у наданні такого дозволу.

АК визначає типові вимоги до узгоджених дій. Дії, що відповідають цим типовим вимогам, дозволяються і не потребують згоди органів АК на їх вчинення, якщо про це прямо вказано в рішенні АК про встановлення типових вимог.

Ст. 228 передбачає відповідальність за примушування до антиконкурентних узго¬джених дій, «які заборонені законом про захист економічної конкуренції». Тому кримі-

Стаття 228

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

569

нальна відповідальність за даною статтею може настати лише у випадках примушуван¬ня до вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які: а) повністю заборонені законом і не можуть бути дозволені за будь-яких умов; б) можуть бути дозволені, але вчиняють¬ся (або ж мають бути вчинені в майбутньому) за відсутності належного дозволу.

Суб'єктом господарювання, спроможним вчинити антиконкурентні узгоджені дії, вважається юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми влас¬ності чи фізична особа, що здійснюють діяльність з виробництва, реалізації, придбан¬ня товарів, іншу господарську діяльність, у т. ч. та, яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або де¬кілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адмі¬ністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробни¬цтва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності.

Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання то¬варів народного споживання для кінцевого споживання. Особа, яка здійснює таку дія¬льність, не може розглядатись як суб'єкт господарювання і за будь-яких умов не може стати учасником антиконкурентних узгоджених дій.

Органами адміністративно-господарського управління визнаються фізичні і юридич¬ні особи та їх об'єднання у випадках виконання ними функцій управління або контро¬лю в межах делегованих їм повноважень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.