3. Суб'єкт злочину спеціальний - член екіпажу (або пілот-одинак) іноземного чи

українського повітряного судна, що здійснює політ міжнародними авіалініями, для яко¬

го правила міжнародних польотів є обов'язковими.

Особи, які вчинили незаконний вліт в Україну або виліт з України шляхом угона чи захоплення повітряного судна, у тому числі члени екіпажу повітряного судна, несуть відповідальність за ст. 278.

Порушення правил міжнародних польотів, поєднане з порушенням працівником повітряного транспорту правил безпеки руху, якщо це спричинило настання наслід¬ків, передбачених частинами 2 або 3 ст. 276, потребує кваліфікації за сукупністю зло¬чинів, передбачених ст. 334 і ч. 2 або 3 ст. 276, оскільки у даному випадку спеціаль¬ний склад злочину (порушення правил міжнародних польотів) таких наслідків, на відміну від загального складу злочину (порушення правил безпеки руху або експлуа¬тації транспорту), не передбачає. Порушення ж правил міжнародних польотів, поєд¬нане з недотриманням працівником повітряного транспорту правил безпеки руху, як¬що це завідомо створювало загрозу настання тяжких наслідків, кваліфікується тільки заст. 334.

4. З суб'єктивної сторони злочин у будь-якій його формі може бути вчинений ли¬

ше з прямим умислом.

Вліт в Україну чи виліт із України або інші умисні порушення правил міжнарод¬них польотів, які були обумовлені несправністю літака, втратою орієнтування у зв'язку зі стихійним лихом або іншими подібними причинами, не є злочином. У Повіт¬ряному кодексі України прямо вказано, що командир цивільного повітряного судна має право відступати від правил і вимог нормативних документів, що регламентують безпеку польоту, зокрема змінити маршрут польоту, здійснювати переліт державного кордону і (або) виконувати посадку повітряного судна на аеродромі, не передбачено¬му завданням на політ, у випадках виникнення загрози для життя та здоров'я пасажи¬рів та членів екіпажу, пов'язаних з актами незаконного втручання в діяльність авіації, в екстремальній ситуації, що загрожує загибеллю людей, для врятування їх життя. Відповідно до Закону України «Про державний кордон України» та актів міжнарод¬ного законодавства, що регулюють безпеку польотів, відхилення від плану польоту дозволяються у разі, коли вони були спричинені погодними умовами, що негативно впливають на безпеку польотів, технічними труднощами, пов'язаними з літаком, не¬обхідністю надання термінової медичної допомоги будь-якій особі на борту літака або інструкціями управління повітряним рухом, що стосуються умов, які викликані форс-мажорними (вимушеними) обставинами. Тому порушення правил міжнародних польотів за перелічених обставин має розглядатися з урахуванням положень ста¬тей 39 і 42.

784

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XIV

Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію від 7 грудня 1944 p. CPCP приєднався до Конвенції 14 листопада 1970р.

Монреальська конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації від 23 вересня 1971 р. Ратифікована СРСР 27 грудня 1972р., УРСР 16 січня 1973 р.

Гельсінський договір з відкритого неба від 24 березня 1992 р. Ратифікований Україною 2 березня 2000 р.

КАП (cm. 113).

ПК (статті 1-2, 9-Ю, 12, 15, 38, 51, 57-58).

Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 p. (cm. 10).

Закон України «Про відповідальність за повітряні перевезення пасажирів через державний кордон України без належних документів для в "їзду в Україну» від 10 січня 2002 р.

Закон України «Про державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 р.

Державна програма авіаційної безпеки цивільної авіації. Затверджена Законом України від 20 лютого 2003 р.

Положення про пункти пропуску через державний кордон. Затверджене постановою KM № 1203 від 3 серпня 2000 р.

Постанова KM № 1017 від 18 грудня 1995 р. «Про порядок повітряного сполучення через державний кордон України».

Положення про об 'єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України. Затверджене постановою KM № 1281 від 19 липня 1999 р.

Положення про використання повітряного простору України. Затверджене постановою КМ№ 401 від 29 березня 2002 р.

Положення про національного повітряного перевізника. Затверджене постановою KM № 1397 від 15 листопада 1996р.

Постанова КМ «Про регулювання діяльності в галузі використання повітряних суден спор¬тивного призначення, повітряних куль, надлегких повітряних суден та повітряних суден ама¬торської конструкції» № 470 від 20 травня 1997р.

Наказ МТ, МО «Про введення в дію системи вертикального ешелонування ІКАО» № 441/241 від 13 липня 2001 р.

Інструкція про використання повітряних суден Збройних Сил України для забезпечення аварійно-рятувальних робіт при виникненні надзвичайних ситуацій державного або регіо¬нального рівня на території України. Затверджена наказом МЧС, МО № 26/30 від ЗО січня 2001р.

Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу

Ухилення від призову на строкову військову службу -карається обмеженням волі на строк до трьох років.

1. Об'єкт злочину - порядок комплектування ЗС та інших військових формувань. Щодо поняття останніх див. коментар до ст. 401.

2. Об'єктивна сторона злочину проявляється в ухиленні від призову на строкову військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від вико¬нання певного обов'язку вчинюється шляхом вчинення активних дій).

Призов на строкову військову службу — це передбачений чинним законодавством України спосіб комплектування ЗС та деяких інших військових формувань України (неконтрактний спосіб комплектування). За призовом частково комплектуються, крім ЗС, також СБ, ДПС, внутрішні війська МВС, війська ІДО.

Спосіб вчинення злочину, передбаченого ст. 335, може бути різним, але визначення конкретного способу має значення для правильного визначення моменту закінчення злочину. Так, вказані дії можуть полягати в самокаліченні, симуляції хвороби,

Стаття 335

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

785

підробленні документів (зміст відповідних понять див. у коментарі до ст. 409), іншому обмані (скажімо, у доведенні до членів призовної комісії завідомо неправдивих відомо¬стей про смерть чи тяжку хворобу близького родича тощо або у свідомому замовчуван¬ні яких-небудь відомостей), а так само в прямій відмові від несення обов'язків військо¬вої служби, і в таких випадках злочин є закінченим з моменту отримання повного або тимчасового звільнення від військової служби. При цьому самі самокалічення, симуля¬ція хвороби, підробка документів, інший обман можуть за наявності відповідних під¬став кваліфікуватися як замах на ухилення від призову на строкову військову службу. У разі ж, якщо наявними є ознаки лише готування до вчинення цього злочину, то кри¬мінальна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 14 виключається.

При ухиленні шляхом бездіяльності, коли призовник без поважних причин не при¬буває у строки, встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, до призовної дільниці для відправлення у військову частину, злочин є закінченим з моменту нез'явлення призовника до призовної дільниці. Поважними причинами нез'явлення у даному випадку вважаються такі, що підтверджуються відповідними документами: а) перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина або інші обставини, що позба¬вили громадянина можливості особисто прибути у вказані пункт і строк; б) смерть або тяжка хвороба його близького родича.

Незгода призовника з рішенням комісії у справах альтернативної служби про від¬мову в проходженні ним такої служби та оскарження такого рішення в судовому по¬рядку не звільняють особу від обов'язку з'явитися для проходження строкової військо¬вої служби.

Нез'явлення військовозобов'язаного або призовника до військового комісаріату без поважних причин не для відправлення у військову частину у зв'язку з призовом на строкову військову службу, а за іншим викликом тягне адміністративну відповідаль¬ність за ст. 210 КАП. За цією ж статтею військовозобов'язаний або призовник несуть відповідальність за ухилення від подання до військового комісаріату відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть якщо це вчинено ними з метою ухилення в майбутньому від призову на військову службу (адже готування до вчинення злочину, передбаченого ст. 335, не тягне кримінальної відповідальності).

Службові особи органів реєстрації актів громадянського стану за неподання війсь¬ковим комісаріатам відомостей про зміну призовниками прізвища, імені, по батькові, про внесення до актів громадянського стану змін про дату і місце їх народження несуть адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 211-6, керівники та інші відповідальні за військово-облікову роботу службові особи за несвоєчасне подання у військові комісарі¬ати документів на жильців, які є призовниками, для оформлення взяття на військовий облік - за ст. 211-5, а за перешкодження своєчасній явці призовників на збірні пункти чи призовні ділянки - за ст. 211-4 КАП. Якщо ж вказані дії вчинено з метою сприяння призовникові в ухиленні від призову на військову службу, зазначені особи повинні не¬сти відповідальність за пособництво в ухиленні від призову на строкову військову слу¬жбу (статті 27 і 335).

Початком перебування на військовій службі для призовників та офіцерів, що призи¬ваються із запасу, є день прибуття до військового комісаріату для відправлення у війсь¬кову частину. Тому особа, яка прибула на призовний пункт для відправлення у військову частину, але вже після цього ухилилась від відправлення у війська, є військовослуж¬бовцем і її дії треба кваліфікувати за статтями 407, 408 або 409.

3. Суб'єктом злочину є громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу: призовник або офіцер, що призивається із запасу, у т. ч. такий, що перебуває на тимчасовому обліку у військовому комісаріаті або без законних підстав не перебуває на військовому обліку взагалі.

Не підлягають призову на строкову військову службу, тобто не є суб'єктами роз¬глядуваного злочину особи: які не досягли 18 років або на день відправки на строкову військову службу вже досягли 25 років (офіцери - 30 років); які визнані за станом здо-

786

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XIV

ров'я непридатними до військової служби в мирний час; батько (мати), рідний брат чи сестра яких під час проходження військової служби загинули чи померли або стали ін¬валідами; які пройшли військову службу в інших державах; які закінчили курс навчан¬ня за програмою підготовки офіцерського складу або прапорщиків у навчальних закла¬дах МВС, СБ, інших військових формувань та мають військові чи спеціальні звання; щодо яких ведеться дізнання чи попереднє (досудове) слідство або кримінальна справа розглядається судом - до прийняття відповідного рішення; яких засуджено до позбав¬лення волі (при цьому повторне ухилення від призову на строкову військову службу після відбуття покарання (крім позбавлення волі) за такий злочин не звільняє особу від кримінальної відповідальності); жіночої статі.

Підлягають виключенню з військового обліку особи, засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів. Тому вони не можуть бути суб'єктами ухилення від при¬зову на строкову військову службу.

Особи, виконання якими військового обов'язку суперечить їхнім релігійним пере¬конанням та які належать до діючих відповідно до законодавства України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, проходять невійсько¬ву (альтернативну) службу на підставі рішення комісій у справах альтернативної служби. Такі особи можуть стати суб'єктами ухилення від призову на строкову війсь¬кову службу лише у випадку, коли вказане рішення було скасоване у зв'язку з тим, що ці особи ухилилися від проходження альтернативної служби або під час її прохо¬дження брали участь у страйку, займалися підприємницькою діяльністю, навчалися в установах освіти (крім середніх або вищих установ освіти з вечірньою чи заочною формами навчання).

Особи, які мають духовний сан, але не мають посади в одній із зареєстрованих релі¬гійних конфесій, також призиваються на строкову військову службу і, відповідно, є суб'єктами розглядуваного злочину. Не є обставиною, що звільняє громадянина Украї¬ни від військового обов'язку, й те, що він проживає за кордоном.

Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від при¬зову на строкову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була на¬дана відповідна відстрочка: а) за сімейними обставинами; б) за станом здоров'я; в) для продовження навчання; г) у зв'язку з депутатською діяльністю і діяльністю як сіль¬ських, селищних і міських голів; д) на весь період їх роботи за спеціальністю - призов¬никам з вищою педагогічною освітою - педагогічним працівникам, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади; є) на період їх роботи в сільській місцевості за фахом за умови повного завантаження на займаній посаді - медичним працівникам; є) в інших випадках, визначених законом,- протягом дії відстрочки.

Особа, яка підмовила призовника до самокалічення, симуляції хвороби, підроблен¬ня документів, іншого обману, до прямої відмови від несення обов'язків військової служби чи до нез'явлення до призовної дільниці, організувала цей злочин, сприяла його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, перехову¬вала призовника, притягується до відповідальності за статтями 27 і 335, а за відповід¬них обставин і за статтями 121, 122, 125, 130, 133 (якщо, скажімо, самокалічення було вчинене з допомогою такої особи), 358 чи 366 (якщо нею було підроблено відповідні документи).

4. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 335, характеризується прямим умислом. Якщо призовник не з'явився на призовний пункт у зв'язку з тим, що, скажімо, своєчасно не отримав повістку, кримінальна відповідальність виключається.

Конституція України (cm. 65).

Закон України «Про загальний військовий обоє 'язок і військову службу» в редакції від 18 черв¬ня 1999 р. (статті 1, 15, 17, 18, 19, 24, ч. 5 ст. 37).

Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» в редакції від 18 лютого 1999 р. (статті 2, 8, 12).

Стаття 336 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 787

Положення про військовий облік військовозобов'язаних і призовників. Затверджене поста¬новою КМ№ 377 від 9 червня 1994р.

Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби. Положення про комісії у справах альтернативної (невійськової) служби. Перелік підприємств, установ, ор¬ганізацій, що перебувають у державній або комунальній власності, на яких громадяни можуть проходити альтернативну (невійськову) службу. Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю. Затверджені постановою KM № 2066 від 10 листопада 1999 р.

Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу. Додаток до наказу МО № І від 4 січня 1995 р.

Інструкція з військового обліку військовозобов 'язаних і призовників в органах місцевого са¬моврядування. Затверджена наказом МО № 166 від 27 червня 1995 р.

Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією

Ухилення від призову за мобілізацією -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.