3. З об'єктивної сторони розглядуваний злочин полягає у посяганні на життя

державного чи громадського діяча, що означає вбивство або замах (як закінчений, так і

незакінчений) на вбивство державного чи громадського діяча, які можуть проявитися у

діях (здійснення пострілу, нанесення удару ножем, вкладення радіоактивних речовин у

робоче крісло тощо) або у бездіяльності (наприклад, невчинення необхідної медичної

процедури). Спосіб посягання значення для кваліфікації не має. Детальніше про понят¬

тя вбивство див. коментар до ст. 115.

Злочин є закінченим з моменту безпосереднього здійснення замаху, незалежно від настання фактичних наслідків (шкода здоров'ю державного діяча може бути не заподі¬яна зовсім). Заподіяння шкоди здоров'ю державного чи громадського діяча, навіть і за мотивом його державної чи громадської діяльності, яке завідомо для винного не могло спричинити смерть, кваліфікується як відповідний злочин, передбачений розділами II, XV або іншим розділом Особливої частини КК.

4. Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 112, є осудна особа, якій на момент вчи¬нення злочину виповнилося 14 років.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: особа усвідом¬лює, що вона посягає на життя державного чи громадського діяча, і бажає спричинити його смерть.

Мотивами вчинення цього злочину можуть бути тільки такі: бажання не допустити чи припинити державну чи громадську діяльність певної особи, змінити її характер, або помста за таку діяльність.

У будь-якому разі для кваліфікації злочину за ст. 112 достатньо, щоб ініціатор пося¬гання на життя державного чи громадського діяча (організатор, підбурювач, у т. ч. за¬мовник, чи хоча б один із виконавців, коли їх двоє і більше) керувався вказаними вище мотивами. Інші співучасники можуть діяти з корисливим мотивом, із бажання допо¬могти ініціатору тощо. В окремих випадках це може мати значення для кваліфікації їхніх дій.

Державна діяльність - це така, що входить до кола її повноважень, діяльність від¬повідної службової особи у масштабах держави. Коло повноважень вказаних у ст. 112

238 Особлива частина Розділ 1

службових осіб визначається законами, указами Президента України, постановами KM та деякими іншими нормативно-правовими актами.

Громадською діяльністю у складі злочину, передбаченого ст. 112, визнається дія¬льність громадянина, обумовлена його належністю до політичної партії і спрямована на реалізацію функцій і виконання завдань, які стоять перед нею.

Посягання на життя державного діяча не кваліфікується за ст. 112, коли воно вчи¬нене для зведення особистих рахунків, або його мотивами є ревнощі, намагання уник¬нути відповідальності, хуліганський мотив тощо.

Наявність у особи відповідної мети знаходиться за межами складу злочину, перед¬баченого ст. 112, і може свідчити про необхідність кваліфікації її дій за сукупністю злочинів, передбачених ст. 111 (у формі надання іноземній державі, іноземній організа¬ції чи їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України) або ст. 109 (у формі дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституцій¬ного ладу або захоплення державної влади) і ст. 112.

Посягання на життя відповідного державного чи громадського діяча, вчинене у зв'язку з його державною чи громадською діяльністю, повністю охоплюється ст. 112 і додаткової кваліфікації за п. 8 ч. 2 ст. 115 не потребує.

Якщо винний, бажаючи вбити потерпілого, вказаного у диспозиції ст. 112, у зв'язку з його державною чи громадською діяльністю, помилився і позбавив життя іншу люди¬ну (скажімо, схожу за зовнішнім виглядом), його дії слід кваліфікувати за правилами фактичної помилки: за статтями 15 і 112 як замах на злочин, котрий він намагався вчи¬нити, та за відповідною частиною ст. 115.